Перейти до вмісту (натисніть Enter)
РЕКОНСТРУКЦІЯ НЕЯВИХ КОАЛІЦІЙ ЗА ДОХОДОМ У КРАЇНАХ ЄС ТА ЄАВТ
Чугаєв О.
НН інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
https://orcid.org/0000-0003-3315-2919
Резнікова Н.
НН інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
https://orcid.org/0000-0003-2570-869X
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Розподіл доходів, європейські країни, коаліції, економічна політика, соціальна політика, нерівність, дециль, ЄС, ЄАВТ, Єврозона, кластерний аналіз, економічне зростання, бідність, інклюзія, інклюзивний розвиток
АНОТАЦІЯ
Стаття, мета якої полягає у проведенні кластерного аналізу за запропонованими критеріями з метою оці-нити і класифікувати країни ЄС і ЄАВТ на предмет розподілу доходів, зростання та неявного складу коаліції верств доходів, дозволила реконструювати неявні коаліції верств доходів, які отримали суттєву й відчутну вигоду від економічного зростання. Усередині ЄС відбувається інституційна конвергенція, на що вказують ін-декс економічної свободи у широкому розумінні та індекс оцінки системи регулювання. Структурна конверген-ція усередині ЄС не відбувається, натомість спеціалізація країн зберігається. Структурні відмінності між економіками ЦСЄ та центром ЄС майже вдвічі вищі, ніж у випадку південних чи скандинавських країн. Струк-турна дистанція між Півднем та Центром ЄС зараз така ж виразна, як і 1995 року – остання чверть століт-тя не призвела до затребуваної конвергенції. економіки ЄС розходяться з точки зору соціальної динаміки. Ана-лізовані показники соціального розвитку показують, що поляризація між Півднем і Північчю поглибилась. Кіль-ка країн ЄС, зокрема на півдні, зазнали зростання матеріальних злиднів і безробіття (включаючи безробіття серед молоді), і зростаючий розрив у якості життя між поколіннями. В статті запропоновано альтернативні методологічні рішення для оцінки фактичних режимів соціальної та економічної політики у розвинених євро-пейських економіках, зокрема, шляхом розрахунку індексів політики правого крила та індексу центристської політики. Проведений кластерний аналіз дозволив встановити, що найвищі індекси політики правого крила зафіксовані у Болгарії, Нідерландах, Польщі та Румунії. Найлівіша політика ідентифікована в Угорщині, Греції та Литві. Найбільш центристську політику зафіксовано у Бельгії, Хорватії та Словаччині. У Німеччині та Італії ідентифіковано найвищу поляризацію політики на користь найбагатших і найбідніших верств. Було встановлено, що тип політики, що реалізується, не здійснює вирішального істотного впливу на загальне еконо-мічне зростання. У середньому верстви у коаліції мали на 8 п. п. більш вище зростання доходів за аналізований 4-річний період (2015-2019). Ця різниця, як правило, була вищою в швидкозростаючих економіках. Встановлена висока кореляція між зростанням членів коаліції та аутсайдерів підтверджує, що аутсайдери також суттє-во виграють від економічного зростання, хоч і меншою мірою. За винятком 4 країн за межами Єврозони (Швей-царія, Швеція, Норвегія та Польща) економічне зростання було досить інклюзивним для аутсайдерів та найбі-дніших.
ПОСИЛАННЯ
1. Reznikova, N., Ptashchenko, O., Chugayev, O., &Ivashchenko, O. (2022). Y-Reality as a Shift From "Great Moderation" to "Global Chaos": Assessment of Global Macroeconomic and Crisis Processes Through the Prism of Generational Dialogue and Development Issues. Журнал стратегічнихекономічнихдосліджень, 6(11), 9–20.
2. Reznikova, N., Bulatova, O., Chugayev, O.&Ptashchenko, O. (2023). Z-inequality in the conditions of the formation of a digital society: Peculiarities of Intergenerational Differences in Reproduction of Asymmetries of Eco-nomic Development. Actual problems of international relations,1 (156), 46-58.
3. Reznikova N., Bulatova O., Ptashchenko O., Ivashchenko O.& Panchenko, V. (2023). Z-owning" and "Z-consumption" in the conditions of movement from shareholder to stakeholder capitalism: values as the basis of self-identification. Інвестиції: практикатадосвід, 5, 28-36.
4. Barro, R. J. (1996). Democracy and Growth.Journal of Economic Growth, 1 (1), 1–27
5. Alesina, A. &Rodrik, D. (1994). Distributive Politics and Economic Growth.Quarterly Journal of Economics, 109(2), 465–490.
6. Alesina, A. & Perotti, R. (1996). Income Distribution, Political Instability, and Investment.European Economic Review,40 (6), 1203–1228.
7. Stoetzer, L. F., Giesecke, J., &Klüver, H. (2021). How does income inequality affect the support for populist parties? Journal of European Public Policy, 30(1), 1–20.
8. Traber, D. (2024). Polarisation or convergence? How the economy shapes party policy positions. Journal of European Public Policy, 1–26.
9. Turner, T., &D’Art, D. (2024). Political realignment in Western Europe in the twenty-first century: eroding satis-faction and trust in democracy and its institutions? European Politicsand Society, 1–16.
10. Engler, S., &Weisstanner, D. (2020). The threat of social decline: income inequality and radical right sup-port. Journal of European Public Policy, 28(2), 153–173.
11. Schraff, D., & Pontusson, J. (2023). Falling behind whom? Economic geographies of right-wing populism in Europe. Journal of European Public Policy, 31(6), 1591–1619.
12. McKay, L., Jennings, W., & Stoker, G. (2023). Understanding the geography of discontent: perceptions of gov-ernment’s biases against left-behind places. Journal of European Public Policy, 31(6), 1719–1748.
13. Eurostat (2024). Income and consumption: social surveys and national accounts.
