Перейти до вмісту (натисніть Enter)
РИНОК ЦИФРОВИХ ПОСЛУГ В ЦЕНТРІ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
Шворак Л.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-1728-601X
Гуменюк Я.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-0091-2758
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
цифрова трансформація, ринок цифрових послуг, інформаційні послуги, штучний інтелект, цифрова економіка, конкурентоспроможність, конкурентна політика, стійкість, регулювання, ІТ, ЄС, США, СОТ
АНОТАЦІЯ
Мета дослідження полягає в аналізі змін у регуляторній політиці ЄС із акцентом на регулюванні цифрових ринків, зокрема ринків цифрових послуг, які сприяють забезпеченню стратегічної автономії інтеграційного об’єднання без втрат для конкурентоспроможності європейських виробників. Визначається актуальність ре-гулювання цифрової торгівлі такими законодавчими актами, як Закон «Про цифрові послуги», Закон «Про циф-рові ринки» ЄС, Регламент ЄС про штучний інтелект, Загальний регламент ЄС про захист персональних даних. Торговельні обмеження, шо регламентуються вище зазначеними інституційними актами, мають на меті спри-яння розвитку європейських компаній у сфері ІТ, але є ризик того, що від таких протекціоністських інструмен-тів внаслідок здорожчання надаваних дата- і цифрових послуг можуть постраждати суміжні сектори, які зазнають цифрової трансформації. Використання політики регуляторної конкуренції загрожує стійкості ко-мерційних зв’язків між США та ЄС, водночас інституційне регулювання відкриває нові можливості для реалі-зації європейських проривних проєктів і бізнес-ініціатив. Проаналізовані нормативні акти, згідно очікувань їхніх розробників, можуть сприяти: зростанню економічної активності малих і середніх підприємств, формую-чи середовище для використання ними потенціалу електронної торгівлі та комерції; формуванню ланцюгів по-стачання та створення вартості на цифрових ринках; розвитку ефектів фрагментації цифрових ринків; ускла-днювати доступ європейських компаній до новітніх цифрових технологій і перешкоджати співпраці з компа-ніями поза ЄС. Враховуючи ступінь коопераційних зав’язків ЄС і США та їхню провідну роль у розробці циф-рових технологій та наданні цифрових послуг, нове регулювання ринку цифрових послуг не лише вплине на циф-рову торгівлю між двома найбільшими відкритими економіками, але й модифікує глобальні ланцюги поставок цифрових товарів і послуг, призводячи до формування нових форм прояву економічної інтеграції.
ПОСИЛАННЯ
1. Bergmann, J., Delputte, S., Keijzer, N., & Verschaeve, J. (2019). The evolution of the EU’s development poli-cy: Turning full circle. European Foreign Affairs Review. 24(4), 533–554
2. Burni, A., Erforth, B., Friesen, I., Hackenesch, C., Högl, M., & Keijzer, N. (2022). Who called Team Europe? The European Union’s development policy response during the first wave of COVID19. European Journal of Devel-opment Research. 34(1), 524-539
3. Lundsgaarde, E., & Keijzer, N. (2019). Development cooperation in a multilevel and multistakeholder set-ting: From planning towards enabling coordinated action? European Journal of Development Research. 31, 215-234
4. Celeste, E., & de Gregorio, G. (2022). Digital humanism: The constitutional message of the GDPR. Global Privacy Law Review. 3 (1), 4–18
5. De Gregorio, G., & Dunn, P. (2022). The European risk-based approaches: Connecting constitutional dots in the digital age. Common Market Law Review. 59 (2), 473–500
6. Genç-Gelgeç, B. (2022). Regulating digital platforms: Will the DSA correct its predecessor’s deficien-cies? Croatian Yearbook of European Law and Policy. 18(1), 25–60
7. Hoofnagle, C., van der Sloot, B., & Zuiderveen Borgesius, F. (2019). The European Union general data pro-tection regulation: What it is and what it means. Information and Communications Technology Law. 28, 65–78
8. Funta, R. (2019). Economic and legal features of digital markets. DANUBE: Law, Economics and Social Is-sues Review. 10 (2), 173-183
9. Milgrom, P. (2011), Critical issues in the practice of market design. Economic Inquiry. 49(2), 311-320
10. Краус, К. М., Краус, Н. М., & Штепа, О. В. (2021). Індустрія Х.0 і Індустрія 4.0 в умовах цифрової трансформації та інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Ефективна економіка. 5.
11. Шлапак, А.В. (2022). Fintech і Big Techs як драйвери цифровізації світових ринків фінансових послуг і міжнародного ринку капіталу. Modeling the Development of the Economic Systems. 3, 210-216
12. Шлапак, А.В. (2022). Наглядовий потенціал фінансових установ у протидії кіберзлочинам та інформаційним атакам в умовах зростання ролі FINTECH і BIG TECHS на цифровізованих ринках капіталу. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки. 2. (Т. 2), 273-280
13. Резнікова, Н.В., Шлапак, А.В, & Іващенко, О.А. (2023). Від промислових екосистем до екосистем циф-рової економіки: нові бізнес-моделі і моделі конкуренції в умовах діджиталізації міжнародної торгівлі товарами і послугами. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки. 2 (316), 332-340
14. Панченко, В. Г., Резнікова, Н. В., & Іващенко, О.А. (2021). Розвиток industry 4.0 й цифрової економіки у фокусі глобального технологічного та інноваційного суперництва КНР і США. Економіка та держава. 2, 4–10
15. Резнікова, Н. В., Панченко, В. Г., & Іващенко, О. А. (2021). Вплив кон’юнктури ринку рідкоземельних елементів на економічну та енергетичну безпеку держав: перспективи інституційного регулювання ресурсного протистояння й інноваційно-технологічного потенціалу конкурентоспроможної зеленої економіки. Ефективна економіка. 7.
