Перейти до вмісту (натисніть Enter)
СОЦІАЛЬНІ ВЕКТОРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ НОВИХ ДИСКРИМІНАЦІЙНИХ ПРОЯВІВ ЦИФРОВОЇ БІДНОСТІ ТА РОЛЬ СТАЛИХ ФІНАНСІВ У ЇХНІЙ ПРОТИДІЇ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Стаття базується на дослідницькій гіпотезі, що аналіз соціальних наслідків процесів оцифрування та ци-фровізації як складових цифрових трансформацій, що генерують нові загрози економічній нерівності, передба-чатиме уважне вивчення причинно-наслідкових зав’язків, що поставатимуть в конкретних історичних обста-винах та інституційних умовах, і віддзеркалюватимуть комплекс поєднаних у моменті взаємозалежних подій глобального, регіонального і національного значення. Мета дослідження полягає в узагальненні уявлень про вплив процесів цифровізації на перебіг цифрових трансформацій із особливим акцентом на ролі цифрових тех-нологій в генеруванні нового типу нерівності — цифрової бідності. Складовою процесів оцифрування, а відтак і цифровізації, є процес датафікації, під якою ми розуміємо діяльність, поведінку чи процес, в результаті якої формуються нові фактори виробництва — значущі дані як центральний аспект цифровізації. У сучасних дослі-дженнях процесів цифровізації, технології постають такими ж багатогранними акторами, як і соціально-технічні паттерни, у які вони вбудовані і під впливом яких вони формуються та змінюються. Цифрові зміни як проміжний етап цифрових трансформацій чинять еволюційний, а часом й насильницько революційний (у разі інноваційного прориву як прояву шумпетеріанської творчої деструкції) тиск на всіх рівнях соціальної взаємо-дії: на рівні суспільства у цілому; на рівні оцифрованого суспільства з його цифровими новостовреними вірту-альними просторами; на рівні організацій та інститутів. Питання тривалості процесів цифрової трансфор-мації так само є контроверсійним, хоча наявний емпіричний досвід дозволяє встановити, що цифровізація — це процес, який триває десятиліттями, що означає, що сама по собі вона може бути частиною інших транс-формаційних процесів, як то такі «мегапроцеси», як глобалізація, стандартизація, раціоналізація. Аналіз про-явів глобальної проблеми бідності в умовах цифрових трансформацій ставить під сумнів місце «соціального» в суспільстві, адже змушує визнати, що уряди держав, незалежно від рівня їхнього розвитку, не здатні забезпе-чити відповідною цифровою інфраструктурою всіх громадян для забезпечення соціальних послуг. Концептуа-льні розбіжності між інвесторами, що позиціонуються як раціональні, і передбачуваними бенефіціарами, що позиціонуються як ті, хто сподівається на інтерес із боку інвесторів, легітимізують процес накопичення капі-талу для внеску у вирішення проблеми цифрової бідності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
цифрова трансформація, цифровий розвиток, цифрова економіка, цифрова нерівність, цифрові фінанси, стале фінансування, соціальні фінанси, цифрова бідність, соціальна політика, загрози, ризики
ПОСИЛАННЯ
1. Brennen, S., & Kreiss, D. Digitalization and digitization. 2014
2. D’Aveni, R. A. (1995). Coping with Hypercompetition: Utilizing the New 7S’s Framework. Academy of Management Executive, 9 (3), 45–57
3. D’Aveni, R. (2010). How to Escape the Differentiation Proliferation Trap. Strategy and Leadership, 38 (3), 44–49
4. Wilson, H. J., & Daugherty, P.R. (2018). Collaborative Intelligence: Humans and AI Are Joining Forces. Har-vard Business Review. 96 (4), 114–23
5. Acemoglu, D., Aghion, P., Bursztyn, L. & Hemous, D. (2012). The environment and directed technical change. The American Economic Review, 102(1), 131-166
6. Булатова, О., Панченко, В., & Іващенко, О. (2023). Мегатренди міжнародного економічного розвитку і виклики економічній безпеці: потенціал управління політикою стійкості та протидії ризикам . Modeling the de-velopment of the economic systems, 2, с. 215–222
7. Резнікова, Н. В. & Іващенко, О. А. (2016). Поляризація й нерівномірність економічного розвитку як домінуюча ознака сучасного етапу глобалізації. Інвестиції: практика та досвід, 4, 7–12
8. Reznikova, N., Ptashchenko, O., Chugayev, O., & Ivashchenko, O. (2022). Y-Reality as a Shift From "Great Moderation" to "Global Chaos": Assessment of Global Macroeconomic and Crisis Processes Through the Prism of Generational Dialogue and Development Issues. Журнал стратегічних економічних досліджень, 6(11), 9–20
9. Шлапак, А.В. (2022) FINTECH і BIG TECHS як драйвери цифровізації світових ринків фінансових послуг і міжнародного ринку капіталу. Modeling the Development of the Economic Systems, 2022, № 3, 210-216
10. Шлапак, А.В. (2022) Наглядовий потенціал фінансових установ у протидії кіберзлочинам та інформаційним атакам в умовах зростання ролі FINTECH і BIG TECHS на цифровізованих ринках капіталу. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки, № 2. (Т. 2), 273-280
11. Резнікова, Н.В., Шлапак, А.В, & Іващенко, О.А. (2023). Від промислових екосистем до екосистем циф-рової економіки: нові бізнес-моделі і моделі конкуренції в умовах діджиталізації міжнародної торгівлі товарами і послугами. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки, 2 (316), 332-340
12. Kraus, K., & Kraus, N. (2023). The nature of digital transformation. Energy of the economy. How to feel, un-derstand and use it: Scientific monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 280 p.
13. Краус, К. М., Краус, Н. М., & Штепа, О. В. (2021). Індустрія Х.0 і Індустрія 4.0 в умовах цифрової трансформації та інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Ефективна економіка, 5
14. Zuboff, S. (2018). The age of surveillance capitalism: The fight for the future at the new frontier of power. London: Profile Books
15. Knoblauch, H., & Löw, M. (2020). The Re-Figuration of Spaces and Refigured Modernity – Concept and Diagnosis. Historical Social Research, 45 (3), 263-92
16. Alaimo, C., & Kallinikos, J. (2021). Managing by Data: Algorithmic Categories and Organizing. Organization Studies, 42 (9), 1385-407
17. Bukht, R., & Heeks, R. (2017). Defining, Conceptualising and Measuring the Digital Economy. Development Informatics Working Paper Series
18. Toffler, A. (1984). The third wave: The classic study of tomorrow. New York: Bantam
19. Bruns, A. (2008). Blogs, Wikipedia, Second Life, and beyond: From Production to Produsage. New York: Pe-ter Lang
20. Polowcxy, J. (2012). Strategic Management at the Beginning of the XXI Century: The Impact of Crisis Tur-bulences. Poznan University of Economics Review, 12 (3), 81–98
21. Diaz-Bone, R. (2019). Statistical Panopticism and Its Critique. Historical Social Research, 44 (2), 77-102
22. Bechmann, A., & Bowker G.C. (2019). Unsupervised by any other name: Hidden layers of knowledge pro-duction in artificial intelligence on social media. Big Data & Society,6 (1), 1-11
23. Pfeiffer, S. (2019). Digitale Transformation: Great, greater, tilt …? Von der Produktivkraft- zur Distributiv-kraftentwicklung. In Große Transformation? Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden, 383-99
24. Büchner, S., Hergesell, J., & Kallinikos, J. (2022). Digital Transformation(s): On the Entanglement of Long-Term Processes and Digital Social Change; An Introduction. Historical Social Research, 47(3), 7-39
25. Chiapello, E., & Knoll, L. (2020). Social Finance and Impact Investing: Governing Welfare in the Era of Fi-nancialization. Historical Social Research, 2020, 45(3), 7-30
26. Barman, E. (2015). Of Principle and Principal: Value Plurality in the Market of Impact Investing. Valuation Studies, 2015, 3 (1), 9-44
