Перейти до вмісту (натисніть Enter)
СОЦІАЛЬНІ ВЕКТОРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ НОВИХ ДИСКРИМІНАЦІЙНИХ ПРОЯВІВ ЦИФРОВОЇ БІДНОСТІ ТА РОЛЬ СТАЛИХ ФІНАНСІВ У ЇХНІЙ ПРОТИДІЇ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
цифрова трансформація, цифровий розвиток, цифрова економіка, цифрова нерівність, цифрові фінанси, стале фінансування, соціальні фінанси, цифрова бідність, соціальна політика, загрози, ризики
АНОТАЦІЯ
Стаття базується на дослідницькій гіпотезі, що аналіз соціальних наслідків процесів оцифрування та ци-фровізації як складових цифрових трансформацій, що генерують нові загрози економічній нерівності, передба-чатиме уважне вивчення причинно-наслідкових зав’язків, що поставатимуть в конкретних історичних обста-винах та інституційних умовах, і віддзеркалюватимуть комплекс поєднаних у моменті взаємозалежних подій глобального, регіонального і національного значення. Мета дослідження полягає в узагальненні уявлень про вплив процесів цифровізації на перебіг цифрових трансформацій із особливим акцентом на ролі цифрових тех-нологій в генеруванні нового типу нерівності — цифрової бідності. Складовою процесів оцифрування, а відтак і цифровізації, є процес датафікації, під якою ми розуміємо діяльність, поведінку чи процес, в результаті якої формуються нові фактори виробництва — значущі дані як центральний аспект цифровізації. У сучасних дослі-дженнях процесів цифровізації, технології постають такими ж багатогранними акторами, як і соціально-технічні паттерни, у які вони вбудовані і під впливом яких вони формуються та змінюються. Цифрові зміни як проміжний етап цифрових трансформацій чинять еволюційний, а часом й насильницько революційний (у разі інноваційного прориву як прояву шумпетеріанської творчої деструкції) тиск на всіх рівнях соціальної взаємо-дії: на рівні суспільства у цілому; на рівні оцифрованого суспільства з його цифровими новостовреними вірту-альними просторами; на рівні організацій та інститутів. Питання тривалості процесів цифрової трансфор-мації так само є контроверсійним, хоча наявний емпіричний досвід дозволяє встановити, що цифровізація — це процес, який триває десятиліттями, що означає, що сама по собі вона може бути частиною інших транс-формаційних процесів, як то такі «мегапроцеси», як глобалізація, стандартизація, раціоналізація. Аналіз про-явів глобальної проблеми бідності в умовах цифрових трансформацій ставить під сумнів місце «соціального» в суспільстві, адже змушує визнати, що уряди держав, незалежно від рівня їхнього розвитку, не здатні забезпе-чити відповідною цифровою інфраструктурою всіх громадян для забезпечення соціальних послуг. Концептуа-льні розбіжності між інвесторами, що позиціонуються як раціональні, і передбачуваними бенефіціарами, що позиціонуються як ті, хто сподівається на інтерес із боку інвесторів, легітимізують процес накопичення капі-талу для внеску у вирішення проблеми цифрової бідності.
ПОСИЛАННЯ
1. Brennen, S., & Kreiss, D. Digitalization and digitization. 2014
2. D’Aveni, R. A. (1995). Coping with Hypercompetition: Utilizing the New 7S’s Framework. Academy of Management Executive, 9 (3), 45–57
3. D’Aveni, R. (2010). How to Escape the Differentiation Proliferation Trap. Strategy and Leadership, 38 (3), 44–49
4. Wilson, H. J., & Daugherty, P.R. (2018). Collaborative Intelligence: Humans and AI Are Joining Forces. Har-vard Business Review. 96 (4), 114–23
5. Acemoglu, D., Aghion, P., Bursztyn, L. & Hemous, D. (2012). The environment and directed technical change. The American Economic Review, 102(1), 131-166
6. Булатова, О., Панченко, В., & Іващенко, О. (2023). Мегатренди міжнародного економічного розвитку і виклики економічній безпеці: потенціал управління політикою стійкості та протидії ризикам . Modeling the de-velopment of the economic systems, 2, с. 215–222
7. Резнікова, Н. В. & Іващенко, О. А. (2016). Поляризація й нерівномірність економічного розвитку як домінуюча ознака сучасного етапу глобалізації. Інвестиції: практика та досвід, 4, 7–12
8. Reznikova, N., Ptashchenko, O., Chugayev, O., & Ivashchenko, O. (2022). Y-Reality as a Shift From "Great Moderation" to "Global Chaos": Assessment of Global Macroeconomic and Crisis Processes Through the Prism of Generational Dialogue and Development Issues. Журнал стратегічних економічних досліджень, 6(11), 9–20
9. Шлапак, А.В. (2022) FINTECH і BIG TECHS як драйвери цифровізації світових ринків фінансових послуг і міжнародного ринку капіталу. Modeling the Development of the Economic Systems, 2022, № 3, 210-216
10. Шлапак, А.В. (2022) Наглядовий потенціал фінансових установ у протидії кіберзлочинам та інформаційним атакам в умовах зростання ролі FINTECH і BIG TECHS на цифровізованих ринках капіталу. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки, № 2. (Т. 2), 273-280
11. Резнікова, Н.В., Шлапак, А.В, & Іващенко, О.А. (2023). Від промислових екосистем до екосистем циф-рової економіки: нові бізнес-моделі і моделі конкуренції в умовах діджиталізації міжнародної торгівлі товарами і послугами. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки, 2 (316), 332-340
12. Kraus, K., & Kraus, N. (2023). The nature of digital transformation. Energy of the economy. How to feel, un-derstand and use it: Scientific monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 280 p.
13. Краус, К. М., Краус, Н. М., & Штепа, О. В. (2021). Індустрія Х.0 і Індустрія 4.0 в умовах цифрової трансформації та інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Ефективна економіка, 5
14. Zuboff, S. (2018). The age of surveillance capitalism: The fight for the future at the new frontier of power. London: Profile Books
15. Knoblauch, H., & Löw, M. (2020). The Re-Figuration of Spaces and Refigured Modernity – Concept and Diagnosis. Historical Social Research, 45 (3), 263-92
16. Alaimo, C., & Kallinikos, J. (2021). Managing by Data: Algorithmic Categories and Organizing. Organization Studies, 42 (9), 1385-407
17. Bukht, R., & Heeks, R. (2017). Defining, Conceptualising and Measuring the Digital Economy. Development Informatics Working Paper Series
18. Toffler, A. (1984). The third wave: The classic study of tomorrow. New York: Bantam
19. Bruns, A. (2008). Blogs, Wikipedia, Second Life, and beyond: From Production to Produsage. New York: Pe-ter Lang
20. Polowcxy, J. (2012). Strategic Management at the Beginning of the XXI Century: The Impact of Crisis Tur-bulences. Poznan University of Economics Review, 12 (3), 81–98
21. Diaz-Bone, R. (2019). Statistical Panopticism and Its Critique. Historical Social Research, 44 (2), 77-102
22. Bechmann, A., & Bowker G.C. (2019). Unsupervised by any other name: Hidden layers of knowledge pro-duction in artificial intelligence on social media. Big Data & Society,6 (1), 1-11
23. Pfeiffer, S. (2019). Digitale Transformation: Great, greater, tilt …? Von der Produktivkraft- zur Distributiv-kraftentwicklung. In Große Transformation? Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden, 383-99
24. Büchner, S., Hergesell, J., & Kallinikos, J. (2022). Digital Transformation(s): On the Entanglement of Long-Term Processes and Digital Social Change; An Introduction. Historical Social Research, 47(3), 7-39
25. Chiapello, E., & Knoll, L. (2020). Social Finance and Impact Investing: Governing Welfare in the Era of Fi-nancialization. Historical Social Research, 2020, 45(3), 7-30
26. Barman, E. (2015). Of Principle and Principal: Value Plurality in the Market of Impact Investing. Valuation Studies, 2015, 3 (1), 9-44
