РЕКОНСТРУКЦІЯ НЕЯВИХ КОАЛІЦІЙ ЗА ДОХОДОМ У КРАЇНАХ ЄС ТА ЄАВТ
НН інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
НН інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Розподіл доходів, європейські країни, коаліції, економічна політика, соціальна політика, нерівність, дециль, ЄС, ЄАВТ, Єврозона, кластерний аналіз, економічне зростання, бідність, інклюзія, інклюзивний розвиток
АНОТАЦІЯ
Стаття, мета якої полягає у проведенні кластерного аналізу за запропонованими критеріями з метою оці-нити і класифікувати країни ЄС і ЄАВТ на предмет розподілу доходів, зростання та неявного складу коаліції верств доходів, дозволила реконструювати неявні коаліції верств доходів, які отримали суттєву й відчутну вигоду від економічного зростання. Усередині ЄС відбувається інституційна конвергенція, на що вказують ін-декс економічної свободи у широкому розумінні та індекс оцінки системи регулювання. Структурна конверген-ція усередині ЄС не відбувається, натомість спеціалізація країн зберігається. Структурні відмінності між економіками ЦСЄ та центром ЄС майже вдвічі вищі, ніж у випадку південних чи скандинавських країн. Струк-турна дистанція між Півднем та Центром ЄС зараз така ж виразна, як і 1995 року – остання чверть століт-тя не призвела до затребуваної конвергенції. економіки ЄС розходяться з точки зору соціальної динаміки. Ана-лізовані показники соціального розвитку показують, що поляризація між Півднем і Північчю поглибилась. Кіль-ка країн ЄС, зокрема на півдні, зазнали зростання матеріальних злиднів і безробіття (включаючи безробіття серед молоді), і зростаючий розрив у якості життя між поколіннями. В статті запропоновано альтернативні методологічні рішення для оцінки фактичних режимів соціальної та економічної політики у розвинених євро-пейських економіках, зокрема, шляхом розрахунку індексів політики правого крила та індексу центристської політики. Проведений кластерний аналіз дозволив встановити, що найвищі індекси політики правого крила зафіксовані у Болгарії, Нідерландах, Польщі та Румунії. Найлівіша політика ідентифікована в Угорщині, Греції та Литві. Найбільш центристську політику зафіксовано у Бельгії, Хорватії та Словаччині. У Німеччині та Італії ідентифіковано найвищу поляризацію політики на користь найбагатших і найбідніших верств. Було встановлено, що тип політики, що реалізується, не здійснює вирішального істотного впливу на загальне еконо-мічне зростання. У середньому верстви у коаліції мали на 8 п. п. більш вище зростання доходів за аналізований 4-річний період (2015-2019). Ця різниця, як правило, була вищою в швидкозростаючих економіках. Встановлена висока кореляція між зростанням членів коаліції та аутсайдерів підтверджує, що аутсайдери також суттє-во виграють від економічного зростання, хоч і меншою мірою. За винятком 4 країн за межами Єврозони (Швей-царія, Швеція, Норвегія та Польща) економічне зростання було досить інклюзивним для аутсайдерів та найбі-дніших.
ПОСИЛАННЯ