ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОСНОВ МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Янгулов Е.П.
Національний університет «Одеська політехніка»
https://orcid.org/0000-0001-8699-8673
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.196.128-136

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті представлено теоретичне обґрунтування методологічних основ моделі стратегічного управління для малих підприємств, створеної з урахуванням сучасних викликів, таких як криза, діджиталізація та смартизація. Особливу увагу приділено аналізу основних компонентів моделі, її адаптивності до умов високої невизначеності, а також ролі стратегічного планування у забезпеченні стійкості малого бізнесу. В основі дослідження лежить системний підхід, який дозволяє інтегрувати різні аспекти управління, включаючи управління ресурсами, моніторинг ефективності та впровадження інновацій.
Обґрунтовано методологічні принципи, зокрема гнучкість, прозорість, інклюзивність та інноваційність, які є рушійними силами реалізації моделі. Визначено ключові механізми управління ресурсами, зокрема людським капіталом, фінансовими ресурсами та матеріально-технічною базою, які сприяють стійкості підприємств у кризових умовах.
Стаття спрямована на розвиток наукових підходів до стратегічного управління малими підприємствами, акцентуючи увагу на їх адаптації до сучасних глобальних викликів. Запропоновані методологічні основи можуть бути використані для створення ефективних стратегій розвитку малого бізнесу, орієнтованих на досягнення цілей сталого розвитку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

стратегічне управління, малі підприємства, методологічні основи, сталий розвиток, адаптація, діджиталізація, смартизація, кризові умови, управління ресурсами, моніторинг ефективності

ПОСИЛАННЯ

1. Боковикова Ю.В. (2023). Питання реалізації цілей сталого розвитку в умовах сучасності. Державне будівництво, № 33. Т. 1. С. 61-71
DOI: https://doi.org/10.26565/1992-2337-2023-1-06
2. Клименко С., Рябенко Г., Верланов О. (2024). Менеджмент фінансової реструктуризації капіталу підприємств. Економіка та суспільство, № 60.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-106
3. Masuda H., Kawakubo Sh., Okitasari M., Morita K. (2022). Exploring the role of local governments as intermediaries to facilitate partnerships for the Sustainable Development Goals. Sustainable Cities and Society, No. 82. Pp. 1-12
DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2022.103883
4. Величко Т.Г. (2020). Основні напрями стратегічного управління підприємством в умовах сталого розвитку, Агросвіт. № 7. С. 92-96
DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2020.7.92
5. Гарнага В.В. (2016). Стратегічне планування як основа сталого розвитку підприємства. Ефективна економіка, № 11.
Link: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5283
6. Махсма С.Г. (2023). Вплив локальних політичних ідентичностей на сталий розвиток територіальних громад. Серія: Історія. Політологія, № 35-36. С. 111-119
DOI: https://doi.org/10.34079/2226-2830-2023-13-35-36-111-119
7. Редько К., Мірошниченко В. (2022). Дослідження сталого розвитку в Україні: Оцінка стану виконання цілей. Підприємництво та інновації, № 22. С. 5-13
DOI: https://doi.org/10.37320/2415-3583/22.1
8. Філиппова С.В., Філіппов В.Ю., Янгулов Е.П. (2023). Types of reactions of enterprises to force majeure and their consequences as a critical factor influencing the economic recovery of Ukraine. Transformation of economics, finance and management in the context of world globalization: монографія / ред. А. Павлік, К. Шапошніков. Ріга: Baltija Publishing, С. 221-240
DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-307-1-11
9. Філіппов В.Ю., Вугельман П.В. (2021). Управління розвитком підприємництва в інформаційному суспільстві на мікрорівні та імперативи сталого розвитку: системно-інтегрований підхід. Менеджмент як фактор сталого розвитку в координатах парадигми економічних систем: монографія / ред. С.В. Філіиппова, О.І. Продіус. Одеса: ФОП Бондаренко М.О. С. 293-320
10. Носань Н., Якименко Т., Панченко Р. (2023). Стратегічне планування діяльності підприємства. Економіка та суспільство, № 56.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-16