Перейти до вмісту (натисніть Enter)
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено сучасні тенденції діяльності суб’єктів первинного моніторингу. Визначено поняття та особливості формування системи фінансового моніторингу, акцентовано необхідність ефективного функціонування фінансового моніторингу як одного із ключових інструментів забезпечення економічної стабільності та боротьби з фінансовими злочинами. Досліджено, що ефективна система фінансового моніторингу потребує комплексного підходу, який включає розробку нормативно-правової бази, технічного забезпечення, підготовку кадрів і міжнародну співпрацю. Доведено, що у сучасних умовах розвитку цифрових технологій та глобалізації фінансових потоків важливо постійно вдосконалювати існуючі механізми моніторингу для забезпечення їхньої ефективності. Економічна безпека держави є фундаментальною умовою її стабільного розвитку, добробуту та здатності ефективно реагувати на внутрішні й зовнішні виклики. В умовах глобалізації та інтеграції світових економік основним завданням стає забезпечення стабільності економічних процесів, захист від фінансових загроз і зловживань, а також підтримання макроекономічної рівноваги. Серед ключових механізмів, що сприяють ефективній протидії економічним загрозам, особливу роль відіграє фінансовий моніторинг.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
фінансовий моніторинг, суб’єкти первинного фінансового, цифровізація, економічна безпека, фінансові операції, підозрілі операції, національна економіка.
ПОСИЛАННЯ
1. Балануца О.О. (2011). Особливості формування системи фінансового моніторингу в Україні. Загальні питання економіки. Інвестиції: практика та досвід, № 6. С. 38-40
2. Бірюкова І.Г. (2012). Основні проблеми фінансового моніторингу у протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право), № 1(56). С. 235–241
Єгоричева С.Б. (2014). Організація фінансового моніторингу в банках : навч. посібник. Київ: Центр учбової літератури, 292 с.
4. Колодізєв О.М., Плескун І.В. (2017). Фінансовий моніторинг у банках України: сутність і визначення проблем реалізації в сучасних умовах розвитку економіки. Управління розвитком, № 3-4(189-190). С. 24-35
5. Куриліна О.В. (2017). Діяльність міжнародних організацій у сфері запобігання розповсюдженню фінансових правопорушень – фундаменту тероризму. Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Серія «Проблеми системного підходу в економіці», № 1(57). С. 32-36
6. Москаленко Н.В. (2009). Фінансовий моніторинг як інструмент економічної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, № 1. С. 1-7
7. Самородов Б.В., Уткіна О.В. (2018). Класифікаційні ознаки ризику банківської установи у сфері відмивання коштів або фінансування тероризму. Вісник Університету банківської справи, № (32). С. 47–51
8. Сосновська О.О. (2019). Методичний підхід до оцінки рівня економічної безпеки підприємств зв’язку. Облік і фінанси, № 1 (83). C. 168–176
9. Ярославський А.О., Правдюк Н.Л. (2020). Управління економічною безпекою підприємства. Норвезький журнал розвитку міжнародної науки, № 42(3). C. 41–44
10. Державна служба фінансового моніторингу України. Річний звіт Держфінмоніторингу за 2023 рік. Gov.ua. Державні сайти України.
11. Звіт державної служби фінансового моніторингу України за 2023. Київ. 38 с.
12. Берізко В.М. (2006). Щодо питання понятійного апарату «фінансовий моніторинг». Право України, № 12. С. 52–53
13. Демченко І.В. (2010). Фінансова безпека суб’єктів господарювання: сутність та умови виникнення. Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції, № 1(6). С. 35-38
14. Державна служба фінансового моніторингу України. Загальна кількість переданих Держфінмоніторингом матеріалів до правоохоронних органів. Gov.ua. Державні сайти України.
