Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЦИФРОВИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
Козенков Д.Є.
ННІ «Дніпровський металургійний інститут» Український державний університет науки і технологій
https://orcid.org/0000-0001-5432-0155
Каут О.В.
ННІ «Дніпровський металургійний інститут» Український державний університет науки і технологій
https://orcid.org/0000-0003-4126-4961
Шпортько Г.Ю.
ННІ «Дніпровський металургійний інститут» Український державний університет науки і технологій
https://orcid.org/0000-0001-7085-6136
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції технологій штучного інтелекту у цифровий фінансовий моніторинг як інструмент підвищення ефективності прийняття рішень у публічному управлінні. Визначено роль штучного інтелекту у забезпеченні прозорості, підзвітності та аналітичної підтримки управлінських процесів. Проаналізовано приклади впровадження інтелектуальних технологій в українських банківських установах та системах відкритих фінансів, а також досвід країн Європейського Союзу. Увагу приділено ризикам і бар’єрам, що супроводжують цифрову трансформацію публічного фінансового сектору. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо інституційного, правового та технологічного забезпечення впровадження штучного інтелекту у сферу фінансового моніторингу. У висновках окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема у напрямах етичного аудиту алгоритмів, адаптації моделей штучного інтелекту до різних рівнів управління та розвитку інструментів громадського контролю (CivicTech).
КЛЮЧОВІ СЛОВА
публічне управління, публічні фінанси, штучний інтелект, фінансовий моніторинг, цифрові технології, управлінські рішення.
ПОСИЛАННЯ
1. Artificial Intelligence: An Accountability Framework for Federal Agencies and Other Entities. (2021).
2. Vatamanu, A,F., & Tofan, M. (2025). Integrating Artificial Intelligence into Public Administration: Challenges and Vulnerabilities. Faculty of Economics and Business Administration, Alexandru Ioan Cuza University, Adm. Sci, No. 15(4). P. 149.
3. Remolina Leon, N., & Gurrea-Martinez, F. (2023). Artificial intelligence in finance: Challenges, opportunities and regulatory developments. Edward Elgar Publishing.
4. Engstrom, D.F., Ho, D.E., Sharkey, C.M. & Cuéllar, M.-F. (2020). Government by Algorithm: Artificial Intelligence in Federal Administrative Agencies. NYU School of Law, Public Law Research Paper No. 20-54.
5. Boselli, R., Cesarini, M., & Mezzanzanica, M. (2011). Framework Guidelines to Measure the Impact of Business Intelligence and Decision Support Methodologies in the Public sector. In M. Klun, M. Decman, & T. Jukić (Eds.). The Proceedings of the 11th European Conference on EGovernment, Ljubljana, Slovenia, Pp. 107-115.
6. Shyshatsky, A.V, Protas, N.M., Shknay. O.V., Shaposhnikova O.P., & Lyashenko. G.T. (2023). Artificial intelligence and public administration: strategies and risks in the conditions of digital globalization. In: Young Scientists and Methods of Improving Modern Theories. 2nd ed. Milan: International Science Group; 2023. Pp. 86-95.
7. Dei, H. (2025). Artificial intelligence in public administration: benefits and risks. Management (Montevideo), Vol. 3.
8. Яровий Т.С. (2023). Можливості та ризики використання штучного інтелекту в публічному управлінні. Economic Synergy, Вип. 2(8). С. 36-47.
9. Obolenskyi O., Kosytska V., & Rvach A. (2023). Artificial intelligence in public management: requirements, problems and risks. Collection of Scientific Papers «Scientific Notes», No. 33(4). Pp. 121-137.
10. Kovalenko, L., Melnyk, V., Tsendrova, D., & Myroshnichenko, K. (2024). Use of artificial intelligence in adoption of un administrative ac. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, No. 4. Рp. 46-51.
