ФІНАНСОВА ЕФЕКТИВНІСТЬ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЗЕРНОВОГО РИНКУ: ІНДИКАТИВНИЙ АНАЛІЗ

Седіков Д.В.
Одеський національний технологічний університет
https://orcid.org/0000-0001-7706-2881
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.200.243-248

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті висвітлено актуальність стратегічного управління інноваційним розвитком аграрних підприємств на прикладі зернового ринку. Автори наголошують, що зростання глобального попиту, посилення конкуренції, кліматичні ризики та цінова волатильність вимагають від виробників обґрунтованих, довгострокових рішень. Інноваційна діяльність у цій галузі включає як технологічні (точне землеробство, цифрові інструменти прогнозування врожайності, автоматизація елеваторів), так і управлінські аспекти (оптимізація фінансів, логістики та організаційних структур).
Проаналізовано зв’язок між фінансовим станом підприємства (ліквідністю, автономією, заборгованістю, рентабельністю) та результативністю інноваційних стратегій. Показано, що висока рентабельність активів (ROA) і власного капіталу (ROE) може свідчити про ефективне управління нововведеннями, але вимагає обґрунтованих рішень щодо залучення позикових ресурсів і розподілу ризиків. Дослідження підтверджує: навіть за менших масштабів діяльності активна інноваційна політика може забезпечити вищу віддачу на вкладений капітал.
Водночас стаття підкреслює, що впровадження інновацій у зерновому секторі ускладнюється сезонними коливаннями, залежністю від природно-кліматичних умов і мінливістю регуляторного середовища.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

стратегічне управління, інноваційний розвиток, аграрний сектор, зерновий ринок, фінансова ефективність, конкурентоспроможність.

ПОСИЛАННЯ

1. Краснокутська, Н. С., & Коптєва, Г. М. (2019). Дефініція поняття «фінансова безпека підприємства»: основні підходи та особливості. Бізнес Інформ, № 7, С. 14–19.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-14-19
2. Синюк, О. (2023). Напрями підвищення ефективності управління підприємством. Bulletin of Lviv National Environmental University. Series AIC Economics, № 30, С. 134–139.
DOI: https://doi.org/10.31734/economics2023.30.134
3. Кириленко, С. В. (2025). Інноваційний розвиток бізнес-структур в умовах цифрової економіки. Journal of Strategic Economic Research, № 5, 43–51.
DOI: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2024.5.4
4. Бикова, М., & Щабельська, В. (2021). Науково-інноваційна діяльність та високотехнологічні промислові виробництва Києва: сучасний стан, проблеми та перспективи. Грааль науки, № 24, С. 485–496.
DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.91
5. Черевко, І. (2019). Нішеві інновації у сільському господарстві: поняття, значення і перспективи. Інновації та інноваційна діяльність. Аграрна економіка, Т. 12, № 3-4, С. 61–70.
DOI: https://doi.org/10.31734/agrarecon2019.03.061
6. Березовська, Н. (2024). Аналіз ефективності управління змінами в економічних відносинах з метою досягнень цілей сталого розвитку. Наукові перспективи, № 4(46), С. 470–483.
DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-4(46)-470-483
7. Канєва, Т. В. (2020). Пріоритети підвищення ефективності видатків бюджетних установ. Бізнес Інформ, № 1, С. 115–121.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-1-115-121
8. Пащенко, Ю. (2020). Стан і перспективи функціонування ринку лізингових послуг у сільському господарстві. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, № 6(2), С. 91–107.
DOI: https://doi.org/10.51599/are.2020.06.02.06
9. Лемішко, О. О. (2019). Бюджетне забезпечення відтворювальних процесів в аграрному секторі економіки України. Modern Economics, № 14, С. 136–141.
DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V14(2019)-22
10. Mintzberg, H. (2003). The strategy process: Concepts, contexts, cases (4th ed.). Prentice Hall.
11. Організації. Clarity Project: веб-сайт.
Link: https://clarity-project.info/edrs