ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА З УРАХУВАННЯМ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

Медвідь Р.Ю.

Київський національний університет будівництва і архітектури
https://orcid.org/0009-0009-0284-5318

DOI: https://doi.org/10.30838/EP.200.215-220

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена обґрунтуванню особливостей управління вартістю інвестиційних проєктів житлового будівництва з урахуванням життєвого циклу. Визначено, що управління вартістю інвестиційних проєктів житлового будівництва – багатогранний процес, що вимагає врахування специфіки повного життєвого циклу проєкту. Встановлено, що життєвий цикл проєкту поділяється на чотири основні фази: концептуальна, планувальна, інвестиційна та експлуатаційна. Для оцінки вартості на різних фазах застосовують різні методи: аналоговий та параметричний на ранніх стадіях, ресурсний метод і кошторисний розрахунок на етапі проєктування, а також методи «знизу-догори» та PERT для високої точності на пізніх етапах. Важливими інструментами управління є план-фактний аналіз, резерви на ризики, управління змінами та контрактні механізми (наприклад, GMP-контракти). Систематизація особливостей управління вартістю інвестиційних проєктів житлового будівництва з урахуванням життєвого циклу проєкту дала змогу сформувати основні напрями вдосконалення підходів до управління в цій сфері.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

вартість, проєкт, інвестиції, життєвий цикл, житло, будівництво.

ПОСИЛАННЯ

1. Микитюк Ю. (2024). Оцінювання та управління вартістю інвестиційно-будівельних проєктів. Вісник економіки, № 2. C. 226–237.

DOI: https://doi.org/10.35774/visnyk2024.02.226

2. Польова Н., Гнатюк О., Дмитришин Я. (2024). Управління вартістю будівельної продукції. Київський економічний науковий журнал, № 4. C. 195–201.

DOI: https://doi.org/10.32782/2786-765X/2024-4-27

3. Xue, H., Zhang, S., Su Y., Wu, Z., & Yang, R. (2018). Effect of stakeholder collaborative management on off-site construction cost performance. Journal of Cleaner Production, Vol. 184. Pp. 490–502.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.02.258

4. Taghaddos, H., Mashayekhi. A., Sherafat, B. (2016). Automation of Construction Quantity Take-Off: Using Building Information Modeling (BIM). Conference: Construction Research Congress, Pp. 2218–2227.

5. Шкуратов О.І., Чудовська В.А. (2023). Інституціональні засади цифровізації будівельної галузі. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин, № 2(52). С. 3–13.

DOI: https://doi.org/10.32347/2707-501x.2023.52(2).3-13

6. Goh, B. & Sun, Y. (2016). The development of life-cycle costingfor buildings. Building Research and Information, No. 44(3). Pp. 319–333.

DOI: https://doi.org/10.1080/09613218.2014.993566

7. ISO 15686. Buildings and constructed assets – Service life planning. International Organization for Standardization, Geneva, Switzerland, 2017.

8. Project Management Institute. (2021). A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) – Seventh Edition and The Standard for Project Management. Project Management Institute. 250 p.

9. Elserougy, M., Khodeir, L. & Fathy, F. (2024). Practices and techniques for construction projects cost control a critical review. HBRC Journal [online], No. 20(1). Pp. 525–552.

DOI: https://doi.org/10.1080/16874048.2024.2337060

10. Abdelalim, Ahmed & Salem, Maram & Salem, Mohamed & Aladwani, Manal & Tantawy, Mohamed. (2024). An Analysis of Factors Contributing to Cost Overruns in the. Buildings. No. 15. Pp. 1–22.

11. Cushman, R.F. (1999). Construction Law Handbook, Vol. 1. Aspen Law & Business, 2136 p.