Перейти до вмісту (натисніть Enter)
УПРАВЛІННЯ СТІЙКИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА ЧЕРЕЗ ІНСТРУМЕНТИ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ
Жосан Г.В.
Покотилова В.І.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
В умовах зростаючої глобальної нестабільності та посилення екологічних і соціальних викликів, стійкий розвиток підприємств набуває стратегічної значущості для бізнесу в усіх галузях економіки. У статті досліджено інтеграцію соціально відповідального маркетингу як ключового елементу стратегічного управління, орієнтованого на досягнення цілей сталого розвитку. Обґрунтовано теоретичні засади та практичну цінність маркетингових інструментів, що дозволяють поєднувати економічні цілі підприємства з вимогами суспільства та довкілля. На основі аналізу наукових джерел і досвіду українських компаній продемонстровано, що соціально відповідальний маркетинг сприяє формуванню довіри з боку стейкхолдерів, зміцненню репутації компанії та підвищенню її адаптивності в умовах змін.
Запропоновано авторську концептуальну модель, що включає п’ять етапів впровадження СВ-маркетингу в систему управління сталим розвитком підприємства: від діагностики соціально-екологічних ризиків і формулювання стратегічних цілей до оцінки ефективності за ESG-критеріями. Розроблено інтегральний показник ефективності соціально відповідального маркетингу, що дозволяє порівнювати результативність реалізованих ініціатив з витратами на їх реалізацію.
Результати дослідження підкреслюють, що в умовах економічної турбулентності та післявоєнного відновлення саме соціально відповідальний маркетинг може стати не лише етичним вибором, а й стратегічною перевагою для українських підприємств. Запропоновані підходи формують підґрунтя для подальших прикладних розробок у сфері управління змінами та посилення стійкості бізнесу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
стійкий розвиток, соціально відповідальний маркетинг, ESG, корпоративна соціальна відповідальність, стратегічне управління, український бізнес.
ПОСИЛАННЯ
1. Ареф’єва О., Коваленко Н. (2022). Стратегічні орієнтири соціально-відповідального бізнесу в умовах зеленої економіки. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія «Економіка», Вип. 14(28).
2. Бугаєва М.В. (2020). Напрями впровадження та реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності підприємства. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції студентів, аспірантів та молодих учених (м. Кропивницький, 16 квітня 2020 р.). Кропивницький : РВЛ ЦНТУ, С. 137–142.
3. Длугопольський О.В., Олійник Д.М. (2020). Соціальна відповідальність бізнесу: приклади розвинутих країн світу для України. European Scientific Journal of Economic and Financial Innovation, Vol. 2. No. 6. Pp. 265–273.
4. Залізнюк В.П., Сафонік Н.П., Кая А.С. (2021). Розвиток концепції корпоративної соціальної відповідальності у сфері вітчизняного та міжнародного бізнесу. Проблеми системного підходу в економіці, Вип. 6(86). С. 80–86.
5. Лепейко Т.І., Мазоренко О.В. (2017). Розвиток підприємства як соціально-екологічної системи в умовах нестабільності. Механізм регулювання економіки, № 3. С. 65–75.
6. Лункіна Т.І. (2019). Формування соціальної відповідальності суб’єктів аграрного сектору економіки України : дис. … д-ра екон. наук : 08.00.04. Миколаїв, 706 с.
7. Макаренко Л.О. (2018). Суб’єкт правової культури: концептуальні засади дослідження. ScienceRise: Juridical Science, No. 3. Pp. 15–21.
8. Маслак О.І., Гришко Н.Є., Яковенко Я.Ю. та ін. (2022). Циркулярна економіка в Україні: екологічне, соціальне та корпоративне управління (ESG) як інструмент стійкості соціально-відповідального бізнесу в умовах подолання пандемії COVID-19. Вісник НТУ «ХПІ». Серія «Економічні науки», № 3. С. 3–8.
9. Мінц О.Ю., Камишникова Е.В. (2019). Імплементація міжнародних стандартів у сфері корпоративної соціальної відповідальності на промислових підприємствах України. Ефективна економіка, № 9.
10. Остапчук Т.П., Бірюченко С.Ю. (2020). Управління внутрішньою соціальною відповідальністю підприємства: суть та ефективність реалізації. Бізнес Інформ, № 5. С. 458–465.
11. Прохорова В.В. (2013). Формування та посилення соціальної відповідальності підприємств в Україні. Вісник Донецького державного університету управління, Т. 65. № 3. С. 128–132.
12. Райко Д.В., Подрез О.І. (2020). Соціальна відповідальність як інструмент управління сталим розвитком промислового підприємства. Проблеми економіки, № 1. С. 173–189.
13. Руденко О.В., Кондратюк О.М., Горєва А.С. (2020). Соціальна відповідальність бізнесу: сутність, обліковий аспект та нефінансова звітність. Ефективна економіка, № 11.
14. Сазонець О.М., Теребій А.А. (2021). Формування концепції корпоративної соціальної відповідальності на основі глобального договору ООН. Інвестиції: практика та досвід, № 21. С. 44–52.
15. Стеценко В., Березова Ю. (2020). Корпоративна соціальна відповідальність підприємств в умовах пандемії. Галицький економічний вісник, № 2. С. 243–250.
16. United Nations Global Compact. (n.d.). Search participants.
17. Жосан Г.В. (2022). Аналіз результативності інструментів маркетингових комунікацій. Таврійський науковий вісник: Серія Економіка, Вип. 11. С. 32-40.
18. Kuznyetsova, A. Garafonova, O. Yankovoi, R. Zhosan, H. & Lomachynska, I. Development of an international marketing strategy for domestic enterprises during a state of war. Marketing and management of innovations. Vol. 14 Iss. 4 Pp. 200-211.
