Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено особливості формування системи інноваційного розвитку промислових підприємств України в умовах війни. Виокремлено основні виклики: обмеженість фінансування, низький рівень цифрової трансформації, слабка кооперація з наукою. Доведено необхідність гнучкого управління, розвитку людського капіталу та впровадження відкритих інновацій. Інноваційне управління позиціонується як ключовий вектор економічної трансформації, що поєднує ефективність, технологічну відкритість і соціальну відповідальність. Окреслено перспективи післявоєнного відновлення через модернізацію виробництва, стратегічну інтеграцію в глобальні ланцюги та інституційне оновлення. У контексті війни інновації постають як засіб виживання, адаптації та забезпечення безперервності. Наголошується на необхідності нової моделі управління інноваціями, орієнтованої на децентралізацію, партнерство та стратегічну адаптивність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
інноваційний розвиток, промислові підприємства, управління інноваціями, післявоєнне відновлення, цифрова трансформація, інноваційна система, сталий розвиток.
ПОСИЛАННЯ
1. Дорошкевич К., Колінко Н., Дзвоник Р. (2024). Інноваційний розвиток підприємства: сутність, значення та візуалізація складових. Економічний простір, № 190. С. 8-14.
2. Кащена Н., Чміль Є. (2022). Теоретико-методичні засади аналізу інноваційного розвитку підприємства. Економіка та суспільство. Вип. 43.
3. Петрович Й.М., Новаківський І.І. (2022). Методологічне та інвестиційне забезпечення розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління», №. 1(9). С. 106-118.
4. Дунська А.Р., Письмена У.Є. (2020). Формування інноваційного механізму підприємства на засадах сталого розвитку. Ефективна економіка, Вип. 12.
5. Черноіванова Г.С. (2020). Інноваційна стратегія як елемент забезпечення управління інноваційною складовою підприємства. Бізнес Інформ, Вип. 1. C. 85-90.
6. Ємельянов О.Ю., Данилович О.Т. (2023). Подолання перешкод на шляху інноваційного розвитку підприємств завдяки покращенню компетенцій їх персоналу. Наукові інновації та передові технології, №. 13(27). С. 485-496.
7. Снітко Є.О., Бурда Н.В., Платонов С.М. (2024). Інструментарій інноваційного розвитку промислових підприємств в умовах управління проектами, адаптивного маркетингу та смарт-економіки. Актуальні проблеми економіки, №. 6(276). С. 195-202.
8. Саврас І.З., Фединець Н.І. (2023). Цифровізація та інноваційний розвиток підприємства: тенденції, проблеми та перспективи. Вісник Львівського торговельно-економічного університету, №. 74. С. 108-114.
9. Панкова А., Вельможко К. (2025). Вплив інноваційного розвитку промисловості на економічне зростання України. Сталий розвиток економіки, №. 1(52). С. 468-472.
10. Музиченко-Козловська О.В. (2024). Стратегія покращення інноваційної діяльності підприємства на засадах сталого розвитку. Економіка: реалії часу, №. 2(72). С. 30-38.
11. Манн Р., Махно С. (2022). Інноваційно-інвестиційний потенціал підприємств України: умови збереження та розвитку в повоєнний період. Економічний простір, №. 182. С. 144-148.
12. Огренич Ю. (2022). Особливості формування та використання механізму управління інвестиційноінноваційною діяльністю промислових підприємств. Таврійський науковий вісник, Серія Економіка, Вип. 13. С. 123-134.
