Перейти до вмісту (натисніть Enter)
РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена дослідженню підходів до реалізації стратегії інноваційного розвитку функціональних підрозділів підприємства в умовах сучасного висококонкурентного середовища. Автором проаналізовано сутність стратегічного інноваційного розвитку як системного підходу до створення, впровадження та комерціалізації нових ідей, технологій і процесів. Визначено, що традиційні підходи до управління ефективністю, базовані на жорстких KPI, створюють бар'єри для інноваційної діяльності. Обґрунтовано, що повний перехід на проєктно-орієнтовані системи типу OKR може призвести до ризиків недосягнення базових операційних показників. Проаналізовано основні виклики впровадження інновацій, включаючи ресурсні обмеження, організаційну інерцію, культурні бар'єри та специфічні проблеми функціональних підрозділів. Розглянуто трансформацію ролі функціональних підрозділів від спеціалізованих центрів експертизи до центрів інноваційної діяльності. Досліджено парадоксальний вплив інновацій на короткострокову ефективність через криву навчання та подвійне навантаження співробітників. Запропоновано комбіновану систему оцінки ефективності, що складається з трьох рівнів: базового (операційна ефективність), розвитку (інновації та зростання) та інтеграційного (стратегічне узгодження). Система базується на принципах дуального фокусу, адаптивності, контекстуальності та мотиваційної узгодженості. Визначено критичні фактори успіху впровадження системи та основні ризики з відповідними способами їх мінімізації. Автором підкреслена важливість збалансованого підходу до управління ефективністю, який поєднує підтримку поточної операційної діяльності з активним впровадженням інноваційних ініціатив через динамічний перерозподіл коригуючих коефіцієнтів між різними компонентами системи та застосування захисних механізмів для забезпечення стабільності критичних процесів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
стратегічне управління, функціональне управління, інноваційний розвиток, управління ефективністю, комбіновані системи управління ефективністю.
ПОСИЛАННЯ
1. Бліщук К.М., Третяк Г.С. (2019). Інноваційний розвиток національної економіки України: проблеми та перспективи. Ефективність державного управління, № 60. С. 45–51.
2. Гринько Т.В., Головко Д.Д. (2018). Наукові підходи до оцінки ефективності діяльності суб’єктів підприємництва: інтеграція BSC і фактору вартості. Modern Economics, № 1. С. 55–61.
3. Єрмоленко О. (2019). Оцінка економічної ефективності інформаційних систем комерційного підприємства на основі комбінованого методу розподілу спільного економічного результату. Економіка та суспільство, № 20. С. 182–187.
4. Залуцька Х.Я. (2020). Консолідовано-аналітична система оцінювання розвитку підприємств як основа управлінської ефективності: диверсифікаційно-інтеграційний напрям. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія: Економічні науки, № 3(147). С. 83–97.
5. Лабінцева О.П., Луценко І.В., Богач О.В., Стародубцева О.С. (2025). Інноваційні методи оцінки ефективності підприємства: інтеграція економічних, фінансових та статистичних підходів. Інноваційна наука, № 1. С. 23–30.
6. Погребняк А.Ю., Петрик Я.О. (2015). Методи оцінювання ефективності діяльності підприємства. Сучасні проблеми економіки і підприємництва, № 16. С. 292–298
7. Рєзнік С.В. (2023). Інноваційні складові розвитку промислових підприємств у воєнний період. Підприємництво та інновації, № 29(15). С. 88–94.
8. Смоляр Л.Г., Скоробогатова Н.Є. (2021). Стратегічні напрями інноваційного розвитку України в індустрії 4.0. Підприємництво та інновації, № 8(2). С. 47–52.
9. Сусіденко В., Сусіденко Я. (2020). Реалії інноваційного розвитку підприємств України. Європейський науковий журнал економічних та фінансових інновацій, Т. 2. № 6. С. 183–193.