СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ (in English)

Павлова О.M.
Волинський національний університет імені Лесі Українки
https://orcid.org/0000-0002-8696-5641
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.202.216-222

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

Міграційні процеси супроводжують людську цивілізацію протягом усієї її історії. У пошуках кращих умов життя люди долали значні відстані, перевозячи свої родини, знаряддя праці, особисті речі та набуті знання. З часом сформувався окремий вид міграції – трудова, зумовлена прагненням знайти більш вигідні умови працевлаштування за межами рідних місць. Різноманітні фактори спонукають людей шукати роботу в інших містах, регіонах чи країнах, серед яких: обмежена кількість вакансій, економічні, політичні, екологічні або соціальні кризи на батьківщині, а також можливість отримувати вищу оплату за аналогічну роботу в іншому місці.Трудова міграція українського населення має значний вплив не тільки на економіку держави в цілому, але й на окремі її регіони. Одним із найбільш відчутних позитивних наслідків є надходження іноземної валюти, що сприяє стабільності національної валюти, покращенню платіжного балансу країни та забезпеченню споживчих витрат домогосподарств. Крім фінансових надходжень, мігранти повертаються з новими навичками та знаннями, які потенційно можуть бути використані для розвитку України. Проте, трудова міграція також спричиняє відтік кваліфікованої робочої сили та інтелектуальної еліти за кордон. Це призводить до дисбалансу на ринку праці, неефективного використання державних ресурсів, поглиблення нерівності в доходах населення та зростання інфляційних процесів. З початком воєнних дій в Україні географія трудової міграції зазнала суттєвих змін, змістившись у західному напрямку. Якщо до 2014 року найбільш популярними країнами для працевлаштування були Росія та Білорусь, то наразі це Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Чехія, Болгарія, Італія, Туреччина, Франція та Іспанія. Країни Європейського Союзу активно приймали українських працівників, а після 24 лютого 2022 року спростили процедури працевлаштування для біженців. У багатьох державах було запроваджено нові умови прийому на роботу, що значно полегшують процес найму та дозволяють людям, які змушені були покинути свої домівки через війну, забезпечувати себе, не покладаючись виключно на гуманітарну допомогу. Враховуючи цю ситуацію, державі необхідно розробити комплекс заходів для стимулювання повернення трудових мігрантів в Україну та забезпечити належний соціальний захист для осіб, які стали жертвами шахрайства або постраждали під час роботи за кордоном. Важливо запровадити ефективну міграційну політику, яка б регулювала процеси трудової міграції. Сприятиме поверненню мігрантів також створення нових робочих місць з гідними умовами праці та підвищенням рівня реальних доходів громадян.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

міграція, трудова міграція, міграційні процеси, наслідки міграції, воєнний стан, військові дії.

ПОСИЛАННЯ

1. Грошові перекази з-за кордону в Україну стали ще доступнішими: умови нової важливої заяви. (2022). 24 Канал.
Link: https://zakordon.24tv.ua/groshovi-perekazi-za-kordonu-ukrayinu-stali-shhe-dostupnishimi_n2179462
2. Кабай, В.О. (2017). Трудова міграція: сутність, рушійні сили, роль у розвитку економіки та фінансів країни. Фінансовий простір. № 1(25). С. 140-144 с.
Link: https://tinyurl.com/226lkh37
3. Міграційні процеси в Україні: сучасний стан і тенденції: Шифр «Регіон». 2022. 40 с.
4. Міграція та мігранти. Компас. Посібник з освіти в області прав людини за участі молоді.
Link: https://www.coe.int/uk/web/compass/migration
5. Мороз, Я. (2022). Як біженцям з України працевлаштуватися в Німеччині. Dw.com; Deutsche Welle.
Link: https://www.dw.com/uk/yak-bizhentsiam-z-ukrainy-vlashtuvatysia-na-robotu-v-nimechchyni/a-61913534
6. Основні права та пільги переселенцям: на що можна розраховувати. (2022). ЮРЛІГА.
Link: https://jurliga.ligazakon.net/news/210711_osnovn-prava-ta-plgi-pereselentsyam-na-shcho-mozhna-rozrakhovuvati
7. Павлов, К., & Павлова, О. (2024). Людський капітал і продуктивні сили сільських територій: аспекти економічної безпеки держави та її регіонів. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. Vol. 334(5). Р. 397-403.
DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-334-60
8. Пєньковський, Є. (2021). Вплив трудової міграції на українську економіку. Ринок праці. Voxukraine.org.
Link: https://voxukraine.org/vpliv-trudovoyi-migratsiyi-na-ukrayinsku-ekonomiku
9. Ровенчак, О. (2006). Визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять. Економічний менеджмент. №2. С. 127-139.
Link: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/rovenchak_vyznachennia.pdf
10. Хмельницька, В. (2024). Правила виїзду за кордон 2025 року: що потрібно знати українцям про нововведення. ТСН.ua.
Link: https://tsn.ua/ukrayina/pravila-viyizdu-za-kordon-u-2025-scho-potribno-znati-ukrayincyam-pro-novovvedennya-2733672.html
11. Швігел, П., & Дзюба, Д. (2022). Чехія дбає про працевлаштування біженців. Перешкоджає мовний бар’єр. Seznamzpravy.cz; Seznam Zprávy.
Link: https://www.seznamzpravy.cz/clanek/ukrajinski-novyny-chekhiia-dbaie-pro-pratsevlashtuvannia-bizhentsiv-pereshkodzhaie-movnii-barier-196010
12. Chaikovska, K. (2022). Трудова міграція: чи побільшає українських заробітчан у 2022 році. European Business Association. European Business Association.
Link: https://eba.com.ua/trudova-migratsiya-chy-pobilshaye-ukrayinskyh-zarobitchan-u-2022-rotsi
13. Ostapenko, T., Pavlov, K., & Pavlova, O. (2024). Formation of the Baby Economy as a Prerequisite for the Development of the Human Economy and Adaptation of the National Economy of Ukraine to the Principles of Sustainable Development. Economics. Vol. 12. Р. 35-53.
DOI: https://doi.org/10.2478/eoik-2024-0017
14. Sala, D, Pavlov, K., & Pavlova, O. (2024). Analyzing Regulatory Impacts on Household Natural Gas Consumption: The Case of the Western Region of Ukraine. Applied Sciences. Vol. 14(15). Р. 6728.
DOI: https://doi.org/10.3390/app14156728
15. Yakymchuk, A. (2020). Public Administration and Economic Aspects of Ukraine’s Nature Conservation in Comparison with Poland. Advances in Human Factors, Business Management and Leadership. Vol. 1209. Р. 258-265.
DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-50791-6_33