Нікітенко К.С.
Херсонський державний аграрно-економічний університет
https://orcid.org/0000-0001-8423-5605
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.202.196-201
УПРАВЛІНСЬКІ ВИКЛИКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ
Херсонський державний аграрно-економічний університет
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті розкрито управлінські аспекти цифровізації готельно-ресторанного бізнесу України в умовах трансформаційної економіки, спричиненої наслідками пандемії COVID-19, повномасштабного вторгнення РФ та структурних змін у споживчій поведінці. Обґрунтовано, що цифрова трансформація є не лише адаптаційним інструментом для забезпечення гнучкості та безперервності бізнес-процесів, а й визначальним чинником конкурентоспроможності підприємств сфери HoReCa. При цьому цифровізація в Україні відбувається нерівномірно, фрагментарно та з глибокими управлінськими дисбалансами.
Застосовано методи системного, порівняльного та структурного аналізу з опорою на статистику Державної служби статистики України, галузеві звіти (Poster POS, Pro-Consulting, HoReCa Ukraine, KSE Institute), а також наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів. Дослідження доповнено аналітичною таблицею, що відображає вплив кожного з управлінських викликів на ефективність цифровізації HoReCa-бізнесу в Україні.
У результаті узагальнення запропоновано низку практичних рекомендацій, зокрема: інтеграцію цифрових компетентностей до професійної підготовки персоналу; стимулювання інвестицій у ІТ-інфраструктуру через податкові преференції та державні програми підтримки; розробку регіонально орієнтованих стандартів цифрової модернізації; створення базових протоколів кіберзахисту для закладів сфери гостинності. Підкреслено, що стратегія цифрової трансформації повинна передбачати не лише технічне впровадження інновацій, а й глибоку організаційну перебудову — зміну моделей управління, культури прийняття рішень і взаємодії з клієнтом.
Отже, цифровізація готельно-ресторанної індустрії в Україні розглядається як багатовимірний процес, що поєднує технологічну модернізацію, кадрову адаптацію, управлінську трансформацію та інституційну синергію. Практичне значення дослідження полягає у формуванні цілісного бачення ризиків та можливостей цифрового оновлення HoReCa в умовах післякризового відновлення та підвищеної економічної нестабільності. Наукові результати можуть бути використані при розробці галузевих стратегій цифрової трансформації, регіональних програм підтримки малого бізнесу, а також у діяльності професійних об'єднань, які супроводжують цифрову модернізацію сфери гостинності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
цифровізація, готельно-ресторанний бізнес, HoReCa, управлінські виклики, цифрова трансформація, персонал, кібербезпека, регіональна нерівність, інвестиції, цифрова компетентність.
ПОСИЛАННЯ