Перейти до вмісту (натисніть Enter)
МОДЕЛЬ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ КИТАЙСЬКИХ КОМПАНІЙ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ
Орловська Ю.В.
Ларіонова К.А.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
В статті доводиться, що в сучасних умовах, коли традиційні моделі міжнародної економічної взаємодії вступають в конфлікт із новими зразками поведінки економічних акторів східно-азійських моделей розвитку, Китай виступає системним архітектором власної моделі інтеграції у світовий економічний простір, в тому числі й на мікрорівні економічних взаємодій. Наведені результати порівняльного аналізу китайського підходу до формування принципів інтегрованості державної політики та бізнесових стратегій – порівняно з тради-ційними моделями міжнародного бізнесу: OLI-парадигми Дж. Даннінга, Уппсальської моделі та концепції Born global. Описано специфіку китайської моделі виходу бізнес-діяльності за межі національного ринку. Доведено, що інституційна підтримка, фінансові стимули та дипломатичні канали є визначальними у розширенні китай-ських прямих іноземних інвестицій. Підкреслено формування в науковій літературі концепту «державно орієн-тованої інтернаціоналізації» (state-led internationalization), що поєднує економічні інтереси компаній із геопо-літичними та стратегічними цілями держави, прикладом реалізації якої є інтернаціоналізація китайського бізнесу. Доведено, що китайська модель інтернаціоналізації є гібридною та державно орієнтованою конструк-цією, у якій поєднуються бізнесові мотиви та стратегічні цілі держави. Наведено результати історичного аналізу щодо зміни пріоритетів китайських компаній у різних регіонах світу та способи поєднання традицій-них й новітніх стратегій виходу на зовнішні ринки. Здійснено аналіз кейсів компаній Geely, Huawei та BYD щодо порівняння способів комбінування інструментів інтернаціоналізації їхньої адаптації в межах державоорієн-тованої моделі глобальної експансії. Доведено, що китайська модель інтернаціоналізації є багатовекторною та гнучкою, яка не обмежується одним шляхом виходу на зовнішні ринки, а використовує різні стратегії зале-жно від галузі та цілей: M&A з акцентом на бренд-апгрейд, глобалізацію через R&D та партнерські мережі, вертикальну інтеграцію й швидке масштабування у зелених секторах економіки. Зроблено висновок, про уніка-льний характер інтернаціоналізації китайських компаній, який відрізняється від західних моделей як масшта-бами, так і механізмами та поєднує ринкові стимули з державними пріоритетами, орієнтуючись не лише на прибутковість, а й на досягнення ширших геоекономічних цілей. Це створює гібридну модель, де економічне, політичне та технологічне переплітаються в єдину стратегію глобальної експансії.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
китайські компанії; інтернаціоналізація; детермінанти розвитку; масштаби та механізми інтернаціоналіза-ції; бізнесові мотиви та пріоритети держави; стратегія; моделі інтернаціоналізації
ПОСИЛАННЯ
1. He C., Xie X., Zhu S. Going global: understanding China’s OFDI from motivational and institutional perspectives. Post-Communist Economies. 2015. Vol. 27. № 4. Р. 448–471.
2. Nugent J. B., Lu J. China's outward foreign direct investment in the Belt and Road Initiative: What are the motives for Chinese firms to invest? China Economic Review. 2021. Elsevier. Vol. 68 (C).
3. Deng P. The Internationalization of Chinese Firms: A Critical Review and Future Research. Internternational Journal of Management Reviews. 2012. Vol. 14. Р. 408–427.
4. Alon, I., Anderson, J., Munim, Z. H., Ho, A. A Review of the Internationalization ofChinese Enterprises. Asia Pacific Journal of Management. 2018. № 35 (3). P. 573–605.
5. Luo W., Kang S., Lab Q.D. Global Supply Chain Reallocation and Shift under Triple Crises: A U.S.-China Perspective. Semantic Scholar. 9 August 2025.
6. Dunning J. H. Multinational enterprises and the global economy. Reading, MA; Wokingham: Addison-Wesley, 1993.
7. Johanson J., Vahlne J.-E. The internationalization process of the firm – a model of knowledge development and increasing foreign market commitments. Journal of International Business Studies. 1977. № 8 (1). Р. 23–32.
8. Oviatt B. M., McDougall P. P. Toward a theory of international new ventures. Journal of International Business Studies. 1994. № 25 (1). Р. 45–64.
9. China Power Project. The Belt and Road Initiative. Center for Strategic and International Studies. October 2023.
10. Salidjanova N. Going Out: An Overview of China’s Outward Foreign Direct Investment. US–China Economic and Security Review Commission. March 2011.
11. Li J., Li Y., Shapiro D. Knowledge Seeking and Outward FDI of Emerging Market Firms: The Moderating Effect of Inward FDI. Global Strategy Journal. April 2012. Р. 277–295.
12. Zhang M. D., Mohd H. J. The Chinese outward FDI motives in ASEAN countries through export performance: The role of competitive intensity among Chinese smartphone manufacturers. Thunderbird International Business Review. 2023. Р. 1–14.
13. Wang H. The challenges of Internationalisation of Chinese companies in Europe: A systematic review. International Journal of Advanced Economics. 2024. № 6 (8). Р. 340–351.
14. Fang T., Chimenson D. The Internationalization of Chinese Firms and Negative Media Coverage: The Case of Geely’s Acquisition of Volvo Cars. Thunderbird International Business Review. 2017. Vol. 59, No. 4. P. 483–502.
15. Pang H. L. A. Financial analysis on GEELY major acquisition on Volvo. Accounting and Corporate Management. 2024. Vol. 6, No. 1.
16. Chacon M. D. M., Rajawat A. Case Study on Huawei Technologies. ResearchGate. 2019.
17. Huawei – Corporate Information. Huawei Official Website.
18. Cutress I. Huawei officially opens its 2600-acre R&D Center in Shanghai: will accommodate over 35,000 scientists and engineers. Tom’s Hardware. 16.07.2024.
19. Berkshire Hathaway cuts stake in China’s BYD. Reuters Finance/Yahoo Finance. 2023.
20. BYD Sales Statistics 2024. Tridens Technology. 2024.
21. China’s BYD outsells Tesla in Europe for first time – report. Reuters. 22.05.2025.
