Перейти до вмісту (натисніть Enter)
УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ОСНОВА КОГНІТИВНОЇ СТІЙКОСТІ СУСПІЛЬСТВА
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті розглянуто стратегічне управління знаннями як фундаментальний інструмент формування когнітивної стійкості суспільства в умовах інформаційної турбулентності та гібридних загроз. Обґрунтовано, що ефективне використання знань здатне не лише забезпечувати розвиток організацій, а й виступати механізмом протидії маніпулятивним впливам у когнітивному просторі. На основі міждисциплінарного підходу поєднано положення менеджменту, інформаційних технологій та соціальної психології, що дозволило розробити концептуальну модель механізму протидії когнітивним загрозам. Запропоновано інтегровану систему інструментів – технологічних, освітніх, соціальних і правових – які утворюють багаторівневий контур захисту та сприяють зміцненню критичного мислення й інформаційної культури. Визначено, що стратегічне управління знаннями має стати ключовим чинником розвитку когнітивної безпеки, оскільки воно забезпечує узгодження інформаційних, організаційних і людських ресурсів для побудови стійкого, інтелектуально захищеного суспільства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
управління знаннями, когнітивна стійкість, інформаційна безпека, когнітивна війна, стратегічний менеджмент, цифровізація.
ПОСИЛАННЯ
1. Hayek, F.A. (1945). The Use of Knowledge in Society. American Economic Review, No. 35. Pp. 519-530.
2. Bell, D. (1973). The Coming of post-industrial society: a venture in social forecasting. NY: Basic Books, 507 p. ISBN 0-465-01281-7.
3. Тоффлер Е. (2000). Третя Хвиля. пер. З англю Євса А.. К.: Вид. дім «Всесвіт», 480 с. ISBN 966-95607-2-1.
4. Drucker, P. (1993). Post-capitalist society. Oxford: Butterworth Heinemann, 204 p. ISBN 978-0887306204.
5. Nonaka, I., & Takeuchi, H. (1995). The Knowledge-Creating Company – How Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation, New York, Oxford University Press, 304 p.
6. Davenport, T., & Prusak, L. (1998). Working Knowledge: How Organizations Manage What They Know. Harvard Business Press, 199 р.
7. Гвоздь М.Я., Сорочак О.З. (2025). Концептуалізація стратегічного управління знаннями в цифрову епоху. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор», Вип. 4(81). С. 282-289.
8. Гавлік М. (2024). Когнітивна війна має на меті змінити сприйняття світу, головне поле битви – людський мозок. NUDZ.
9. Шемаєв В.М., Єрьоміна Л.В. (2024). Когнітивна війна як складова сучасної гібридної війни. Юридичний науковий електронний журнал, № 7.
10. MacDonald, A., & Ratcliffe, R. (2023). Cognitive Warfare: Maneuvering in the Human Dimension. U.S. Naval Institute Proceedings, Vol. 149/4/1,442.
11. Deppe, C., & Schaal, G.S. (2024). Cognitive warfare: a conceptual analysis of the NATO ACT cognitive warfare exploratory concept. Front. Big Data,
12. Малик І.Р. (2024). Когнітивна війна: людська свідомість як поле бою. Регіональні студії.
13. Claverie, B. (2025). Cognitive warfare: the new battlefield exploiting our brains. Polytechnique Insights.
14. Morelle, M., Marion, D., Cegarra, J. & André, J.-M. (2023). Towards a Definition of Cognitive Warfare. HAL Science.
15. Putter, D. (2024). Navigating the interplay of cognitive warfare and counterintelligence in African security strategies: insights and case studies. Journal of Policing, Intelligence and Counter Terrorism, No. 20(2). Pp. 173-192.
16. Ткачук Т.Ю. (2017). Механізми протидії інформаційним загрозам зовнішніх джерел. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, Вип. 1/2. № 33/34. С. 242-246.
17. Dame Adjin-Tettey T. (2022). Combating fake news, disinformation, and misinformation: Experimental evidence for media literacy education. Cogent Arts & Humanities, N0. 9(1).
18. Roozenbeek, J., Culloty, E., & Suiter, J. (2023). Countering Misinformation: Evidence, Knowledge Gaps, and Implications of Current Interventions. European Psychologist, No. 28(3). Pp. 189-205.
19. Westlund, O., Belair-Gagnon, V., Graves, L., Larsen, R., & Steensen, S. (2024). What Is the Problem with Misinformation? Fact-checking as a Sociotechnical and Problem-Solving Practice. Journalism Studies, No. 25(8). Pp. 898-918.
20. Kožuh, I., & Cakš, P. (2025). Social Media Fact-Checking: The Effects of News Literacy and News Trust on the Intent to Verify Health-Related Information. Healthcare, No. 11. Article 2796.
21. Dame Adjin-Tettey T. (2022). Combating fake news, disinformation, and misinformation: Experimental evidence for media literacy education. Cogent Arts & Humanities, No. 9(1).
22. Richter, A. (2019). Accountability and media literacy mechanisms as a counteraction to disinformation in Europe. Journal of Digital Media & Policy, Vol. 10. Iss. 3. Pp. 311-327.
23. Bateman, J., & Jackson, D. (2024). Countering Disinformation Effectively: An Evidence-Based Policy Guide. Carnegie Endowment for International Peace Publications Department,
24. Єременко Д.В., Єременко Л.В. (2025). Інформаційні технології та когнітивна економіка: психологічний вимір управлінських рішень : зб. наук. пр. ТДАУ ім. Д. Моторного. Економічні науки, № 2(55). С. 21-27.
