Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ВІД ФРАГМЕНТАЦІЇ ДО МОЗАЇЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: ІНФРАСТРУКТУРНА ЕКОНОМІКА АРКТИКИ В УМОВАХ ПОСТУНІВЕРСАЛІСТСЬКОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (in English)
Резнікова Н.В.
НН інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-2570-869X
Панченко В.Г.
Вітченко С.Е.
НН інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0009-0007-8575-3333
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Метою дослідження є аналіз Арктики як простору інфраструктурної регіоналізації та визначення ролі коопетиції, сталого розвитку й інклюзії у формуванні моделей керованої фрагментації. Завданнями передбачено: розкрити логіку мозаїчної інтеграції; показати механізми коопетиційної взаємодії між акторами; виявити принципи інфраструктурної дипломатії; проаналізувати вплив екологічних і соціальних чинників на формування арктичного режиму управління. В статті використано міждисциплінарний підхід, що поєднує просторовий аналіз, інституційну теорію, політичну географію й екологічну економіку. Методологічним інструментом виступає інтерпретація інфраструктури як операційної системи простору - сукупності матеріальних і нормативних платформ, через які здійснюється зв’язність і управління у багаторівневих системах. У статті Арктика розглядається як мозаїчний інфраструктурний регіон, де зв'язок виникає не з політичних кордонів, а з сумісних мереж у транспортній, енергетичній, цифровій та екологічній сферах. Спираючись на інфраструктурний регіоналізм та поняття інфраструктурних уявлень, у статті стверджується, що керованість Арктикою залежить від сумісності на рівні протоколів між гетерогенними підсистемами, а не від централізованих інституцій. З цієї точки зору, інфраструктура формує межі та логіку регіону. Встановлено, що поліцентричні кластери втілюють різні інфраструктурні уявлення та способи управління: виокремлюємо мегапроекти в енергетиці та логістиці; кластер, що розвиває зелені інфраструктурні партнерства; кластер, що абсолютизує інновації, підприємницькі державно-приватні ініціативи та автономію корінних народів. У статті розглянуто коеволюцію цифрових та енергетичних систем, показуючи, як модульні платформи даних та гібридні енергетичні системи підсилюють одна одну, формуючи «арктичну інфраструктуру знань». В статті досліджено механізми стійкості до швидкого потепління, демонструючи, як адаптивна інженерія та прогнозна аналітика змінюють розрахунки ризиків полярного розвитку. У дослідженні пропонується набір інструментів політики для керованої взаємозалежності: узгодження стандартів, сумісні архітектури обміну даними, адаптивна інженерія, «зелена» обумовленість для потоків капіталу. Переосмислюючи інфраструктуру не як пасивну підтримку, а як активного регіоноутворювача, стаття позиціонує Арктику як лабораторію для постуніверсалістської моделі глобалізації, що передбачає зв'язок без однорідності, де регіональність продукується через протоколи, мережі та узгоджений суверенітет.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
сталий розвиток, інклюзивна модель, коопетиція, конкуперація, фрагментація, поляризація, стандартизація, інфраструктура, проєкт, сталість, резильєнтність, трансатлантизм, Арктика, інфраструктурна економіка, інтеграція, кластер, логістичні коридори, енергетичний перехід, цифрова зв’язність, резильєнтність, державно-приватне партнерство, екологічне урядування, інфраструктурна дипломатія, Північна Америка, Азія, Європа, економічний інтерес
ПОСИЛАННЯ
1. Addie J.-P. D., Glass M. R., Nelles J. Regionalizing the Infrastructure Turn: A Research Agenda. Regional Studies. Regional Science, 2020. Vol. 7(1), Р. 10–26.
2. Arctic Marine Shipping Assessment 2009 Report. Protection of the Arctic Marine Environment (PAME). 2009. Tromsø: Arctic Council Secretariat.
3. Agreement on Enhancing International Arctic Scientific Cooperation. 11.05.2017. Fairbanks: Arctic Council Ministerial Meeting.
4. Digital Infrastructure in the Arctic: Opportunities and Challenges. Arctic Economic Council. 2023.
5. Bennett M. Development on Ice: Global Transportation Infrastructure and the Arctic Frontier. University of California eScholarship Repository. 2017.
6. Bulatova O., Zakharova O., Reznikova N. Modern scientific and methodological approaches to monitoring the economic security of countries / Transformations, Challenges and Security. Vilnius: Mykolas Romeris University. 2024. pp. 68–92
7. A stronger EU engagement for a peaceful, sustainable and prosperous Arctic: Joint communication to the European Parliament and the Council. European Commission & European External Action Service. 2021. Brussels: European Commission
8. Glass M. R., Addie J.-P. D., Nelles J. Regional infrastructures: Infrastructural regionalism in practice and theory. Regional Studies. 2019. Vol. 53(12). Р. 1651–1661.
9. International Code for Ships Operating in Polar Waters (Polar Code). International Maritime Organization. 2017. London: IMO Publishing.
10. Knecht S. Arctic regionalism in theory and practice: From cooperation to integration? Arctic Yearbook 2013.
11. Governability of regional challenges: The Arctic development paradox / Łuszczuk M., Götze J., Radzik-Maruszak K., et al. Politics & Governance. 2022 Vol. 10(3). P. 29-40.
12. Reznikova N., Grod M. Macroeconomic impacts of the circular transition: The green swans of decarbonization on the path to sustainability. Actual Problems of International Relations. 2024. Vol. 1(160).
13. Reznikova N., Grydasova G. Determinants for modification of dependence paradigm in the context of synergetic world order / Modification of economic dependence and achievement of climate neutrality at the crossroad. Boston, USA: Primedia eLaunch. 2024. Р. 9-73.
14. The relationship between the green and digital economy in the concept of sustainable development / Reznikova N., Panchenko V., Karp V. et al. Economic Affairs. 2024. Vol. 69 (Special Issue). P. 389–399.
15. Резнікова Н., Тарасенко Л. Міжнародна економічна політика США і КНР як фактор геополітичної фрагментації світової економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 9 (травень). С. 59-68.
16. China’s Arctic Policy: White Paper. Beijing: The State Council Information Office of the PRC. State Council Information Office of the People’s Republic of China. 26.01.2018.
17. Governance & governing in the Arctic: Introduction to Arctic Yearbook 2015. Northern Research Forum. 2015. University of the Arctic.
18. Young O. R. Governing complex systems: Social capital for the Anthropocene. MIT Press. 2016.
