ВИКЛИКИ ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТРАНЗИТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

Стойка В.О.
Уманська філія ПВНЗ «Європейський університет», м. Умань
https://orcid.org/0000-0002-8830-1822
Чубов Р.М.
ПВНЗ Європейський університет, м. Київ
https://orcid.org/0009-0006-7110-5274
Равлик Р.В.
ПВНЗ Європейський університет, м. Київ
https://orcid.org/0009-0002-2056-4746
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.206.171-176 Стойка В.О.

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті представлено модель антикризового управління підприємством у транзитивній економіці, яка орієнтована на підвищення стійкості бізнесу до кризових явищ та забезпечення його довгострокового розвитку. Обґрунтовано вплив нестабільності макроекономічного середовища, коливань фінансових ринків, змін законодавства, соціальних та політичних ризиків на формування інструментарію управління. Розкрито особливості адаптації традиційних інструментів менеджменту – стратегічного планування, фінансового контролю, управління персоналом, маркетингу, продажів та ризик-менеджменту – до умов перехідної економіки. Запропоновано алгоритм процесу управління, що включає моніторинг зовнішнього й внутрішнього середовища, оцінку ризиків, корекцію стратегій у реальному часі, прийняття та реалізацію управлінських рішень, а також механізм зворотного зв’язку. Показано, що очікуваними результатами впровадження моделі є підвищення стійкості підприємства до кризових явищ, збереження конкурентоспроможності, фінансової стабільності та оптимізація управлінських процесів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

антикризове управління, підприємство, транзитивна економіка, адаптивні стратегії, ризик-менеджмент, стійкість бізнесу.

ПОСИЛАННЯ

1. Вітер І. (2011). Модернізаційні перетворення транзитивних економік: європейський вимір. Дослідження міжнародної економіки, Вип. 2(67).
Link: https://surl.li/eabgdb
2. Дергачова В.В., Фільянов П.О. (2005). Становище країн з перехідною економікою у глобальному середовищі. Проблеми науки, № 9. С. 43–50.
3. Чобіток В., Дєрябкін А., Дерябкін О. (2024). Вплив транзитивної економіки на розвиток вітчизняних підприємств. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, Т. 330. № 3. С. 407-412.
DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-330-64
4. Ковальська К. (2008). Вплив трансформаційних чинників на стратегічне управління підприємствами. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, Вип. 99-100. С. 39-40.
Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2008_99-100_14
5. Старов О.С. (2025). Еволюція методологічних підходів до стратегічного управління від класичних концепцій до адаптивних моделей. Економіка та суспільство, Вип. 71.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-98
6. Брітченко І.Г., Мікловда В.П., Кубіній Н.Ю., Дідович Ю.О. (2013). Ефективність стратегічного управління підприємствами : сучасні проблеми та перспективи їх вирішення : монографія. Полтава: ПУЕТ, 218 с.
Link: https://surl.li/xyhxpg
7. Марич А.В., Жаворонок А.В. (2020). Управління фінансовими ризиками як складова фінансової безпеки підприємств. Інфраструктура ринку, № 18. С. 167-173.
DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct49-29
8. Немашкало К.Р., Остріков В.В., Малюк О.Г. (2024). Управління організаційними трансформаціями в процесі розвитку підприємства. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права, № 4.
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2024-4-1
9. Жаворонок А. (2020). Комплексне оцінювання фінансового стану підприємств лісогосподарської галузі як передумова залучення фінансових ресурсів. Галицький економічний вісник, Т. 65. № 4. С. 138-150.
DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2020.04.138
10. Рачинський А.П. (2023). Концепції стратегічного менеджменту в публічному управлінні: сутність понять. Інвестиції: практика та досвід, № 19. С. 188-193.
Link: https://surl.li/vomjpz