Перейти до вмісту (натисніть Enter)
АРКТИКА ЯК ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРНОЇ ЕКОНОМІКИ (in English)
Панченко В.Г.
Резнікова Н.В.
НН інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-2570-869X
Грод М.І.
Вітченко С.Е.
НН інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0009-0007-8575-3333
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Метою статті є обґрунтування інфраструктурної економіки Арктики не як периферійного відгалуження глобальної економічної системи, а як її новий концептуальний центр, де випробовуються нові моделі сталого розвитку, міждержавної кооперації та інфраструктурної дипломатії. У цьому контексті Арктика розглядається як регіон, здатний не лише реагувати на виклики глобального потепління й геополітичної конкуренції, а й продукувати власні принципи балансування між безпекою, екологією та економічною ефективністю. Стаття покликана продемонструвати, що досвід Арктики має універсальне значення для розуміння трансформацій сучасної інфраструктурної економіки загалом. Традиційна інфраструктурна економіка ґрунтується на припущенні про наявність стабільних інституцій, передбачуваного середовища та сталих ринкових зв’язків. У такій системі інфраструктура розглядається передусім як інструмент прискорення економічного зростання, підтримки мобільності, підвищення продуктивності та забезпечення ефективного функціонування ринків. Основна увага приділяється питанню оптимізації витрат, інтеграції транспортних і енергетичних систем, формуванню регіональних кластерів, створенню умов для масштабування приватних інвестицій тощо. Інфраструктура тут виконує лінійну функцію: вона обслуговує попит, формує пропозицію і забезпечує безперервний обіг ресурсів. Економічна логіка цього підходу полягає в ефективності та прибутковості, а його політична мета полягає у створенні передбачуваного простору для взаємодії між державою, бізнесом і суспільством. На відміну від цього, інфраструктурна економіка Арктики не може функціонувати за тими самими законами. Вона формується не на основі сталих ринкових зв’язків, а через поєднання оборонних, наукових, екологічних і соціальних ініціатив. Інфраструктура в Арктиці має багатофункціональний характер: порт або аеродром водночас є елементом безпеки, торговельним вузлом, центром досліджень і джерелом життєзабезпечення місцевих громад. Ключовою відмінністю є також інституційна логіка. Якщо класична інфраструктурна економіка спирається на централізоване управління або ринкову конкуренцію, то арктична модель розвивається через партнерські механізми, гнучкість і децентралізовану координацію. Тут важливу роль відіграють державно приватні партнерства, науково-промислові консорціуми, міждержавні угоди та спільні інвестиційні фонди. Такі інструменти компенсують брак ресурсів, мінімізують ризики і створюють середовище, у якому ефективність поступається місцем стійкості. Арктична модель існує у довготривалому вимірі, де результат визначається не прибутком. Екологічне урядування перетворюється на економічний інструмент, який визначає напрям розвитку і забезпечує легітимність інвестицій. Окреслені особливості роблять Арктику не просто периферійним простором глобальної економіки, а лабораторією, де випробовуються майбутні моделі глобальної взаємодії між державами, бізнесом і природним середовищем.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
безпека, енергетична незалежність, Арктика, арктичні маршрути, природні ресурси, інфраструктура, інфраструктурна економіка, інфраструктурна дипломатія, арктична інфраструктура, інфраструктура подвійного призначення, енергетична інфраструктура, комунікаційна інфраструктура, коопетиція, конкуперація, фрагментація, інтеграція, кластер, логістичні коридори, цифрова зв’язність, резильєнтність, державно-приватне партнерство, екологічне урядування, економічний інтерес
ПОСИЛАННЯ
1. Addie, J.-P. D., Glass, M. R., & Nelles, J. (2020). Regionalizing the Infrastructure Turn: A Research Agenda. Regional Studies. Regional Science, 7(1), 10–26.
2. Arctic Council. (2009). Arctic Marine Shipping Assessment 2009 Report. Protection of the Arctic Marine Environment (PAME). Tromsø: Arctic Council Secretariat.
3. Arctic Council. (2017, May 11). Agreement on Enhancing International Arctic Scientific Cooperation. Fairbanks: Arctic Council Ministerial Meeting.
4. Arctic Economic Council. (2023). Digital Infrastructure in the Arctic: Opportunities and Challenges.
5. Bennett, M. (2017). Development on Ice: Global Transportation Infrastructure and the Arctic Frontier. University of California eScholarship Repository.
6. Bulatova, O., Zakharova, O., & Reznikova, N. (2024). Modern scientific and methodological approaches to monitoring the economic security of countries. In Transformations, Challenges and Security (pp. 68–92). Vilnius: Mykolas Romeris University.
7. European Commission & European External Action Service. (2021). A stronger EU engagement for a peaceful, sustainable and prosperous Arctic: Joint communication to the European Parliament and the Council. Brussels: European Commission
8. Glass, M. R., Addie, J.-P. D., & Nelles, J. (2019). Regional infrastructures: Infrastructural regionalism in practice and theory. Regional Studies, 53(12), 1651–1661.
9. International Maritime Organization. (2017). International Code for Ships Operating in Polar Waters (Polar Code). London: IMO Publishing.
10. Knecht, S. (2013). Arctic regionalism in theory and practice: From cooperation to integration? Arctic Yearbook 2013.
11. Łuszczuk, M., Götze, J., Radzik-Maruszak, K., Riedel, A., & Wehrmann, D. (2022). Governability of regional challenges: The Arctic development paradox. Politics & Governance, 10(3), 29-40.
12. Reznikova, N., & Grod, M. (2024). Macroeconomic impacts of the circular transition: The green swans of decarbonization on the path to sustainability. Actual Problems of International Relations, 1(160).
13. Reznikova, N., & Grydasova, G. (2024). Determinants for modification of dependence paradigm in the context of synergetic world order. In Modification of economic dependence and achievement of climate neutrality at the crossroad (pp. 9–73). Boston, USA: Primedia eLaunch.
14. Reznikova, N., Panchenko, V., Karp, V., Grod, M., & Stakhurska, S. (2024). The relationship between the green and digital economy in the concept of sustainable development. Economic Affairs, 69(Special Issue), 389–399.
15. Reznіkova, N., & Tarasenko, L. (2024). Mizhnarodna ekonomichna polityka SShA i KNR yak faktor heopolitychnoi frahmentatsii svitovoi ekonomiky [International economic policy of the USA and China as a factor of geopolitical fragmentation of the world economy]. Investytsii: praktyka ta dosvid – Investments: practice and experience, 9, 59–68.
16. Reznіkova, N. V., Panchenko, V. H., & Ivashchenko, O. A. (2021). Vplyv konkurentsii infrastrukturnykh proiektiv SShA ta KNO na hlobalnu ekonomichnu koniunkturu ta ekonomichnu bezpeku krain, shcho rozvyvaiutsia: borhovi, tekhnolohichni i finansovi vazheli tysku na stalyi rozvytok [The impact of competition between US and PRC infrastructural projects on the global economic situation and the economic security of developing countries: debt, technological and financial levers of pressure on sustainable development]. Ekonomika ta derzhava – Economy and the State, (8), 10–16.
17. Reznіkova, N., & Panchenko, V. (2023). Reportazhi iz tsyvilizatsiinykh frontiv. Na peredovii mizhnarodnoi ekonomichnoi polityky [Reports from civilizational fronts. On the front line of international economic policy]. Kyiv: Ahrar Media Hrup. [in Ukrainian]
18. Reznіkova, N. V., Panchenko, V. H., & Ivashchenko, O. A. (2021). Infrastrukturni proiekty v tsentri hlobalnoho supernytstva KNR i SShA: instytutsiini vazheli vyrishennia problem staloho ekonomichnoho rozvytku [Infrastructure projects at the center of global competition between China and the USA: institutional levers for solving sustainable development problems]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia – Economics and Organization of Management, 4, 55–70.
19. State Council Information Office of the People’s Republic of China. (2018, January 26). China’s Arctic Policy: White Paper. Beijing: The State Council Information Office of the PRC.
20. The Arctic Yearbook (2015). Governance & governing in the Arctic: Introduction to Arctic Yearbook 2015. Northern Research Forum. University of the Arctic.
21. Young, O. R. (2016). Governing complex systems: Social capital for the Anthropocene. MIT Press.
