ІНСТРУМЕНТИ ПРОСУВАННЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ТА ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У ВИРОБНИЧОМУ ТА СЕРВІСНОМУ СЕКТОРАХ

Бужимська К.О.

Державний університет «Житомирська політехніка»
https://orcid.org/0000-0002-4196-7993

DOI: https://doi.org/10.30838/EP.207.124-129

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню інструментів просування товарів і послуг та особливостей маркетингових комунікацій у виробничому та сервісному секторах економіки. У контексті глобалізації, цифровізації та високої конкуренції досліджується необхідність адаптації маркетингових комунікацій до специфіки цих секторів. Виробничий сектор, орієнтований переважно на B2B-ринок, акцентує увагу на технічних характеристиках, довгострокових партнерствах і логістичній ефективності, тоді як сервісний сектор, що працює в B2C-середовищі, фокусується на емоційному залученні, персоналізації та швидкому зворотному зв’язку. Маркетингові інструменти просування товарів і послуг визначено, як сукупність засобів і методів, що використовуються підприємствами для ефективної комунікації з цільовою аудиторією з метою формування попиту, стимулювання збуту та зміцнення ринкових позицій. У статті розглядаються сучасні інструменти просування, такі як реклама, цифровий маркетинг, PR, персональні продажі, а також їх адаптація до матеріальних (товари) та нематеріальних (послуги) об’єктів просування. Особлива увага приділяється впливу цифрової трансформації та економічної нестабільності в Україні на формування ефективних комунікаційних стратегій. На основі аналізу літератури та порівняльного підходу визначено ключові відмінності у використанні маркетингових інструментів просування на ринку товарів і послуг. Визначено, що при розробці комунікаційної стратегії підприємствам доцільно адаптувати набір маркетингових інструментів до специфіки ринку, що дозволить максимально задовольнити потреби цільової аудиторії. Обгрунтовано, особливості формування політики маркетингових комунікацій у виробничому та сервісному секторах та встановлено, що ефективність маркетингової комунікаційної політики значною мірою залежить від здатності підприємства адаптувати свої підходи до специфіки конкретного ринку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

маркетингові комунікації, інструменти просування, виробничий сектор, сервісний сектор, цифрова трансформація, конкурентоспроможність, персоналізація.

ПОСИЛАННЯ

1. Білецька І., Романчукевич М. (2023). Маркетингові інструменти просування продукції на ринок. Modeling the development of the economic systems, № 2. С. 34–41.

DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2023-8-5

2. Зубченко В.В., Герасименко І.О., Осипенко Н.О. (2024). Маркетингові комунікації в умовах війни: виклики та напрями впливу на купівельну поведінку. Економіка та суспільство, Вип. 60.

DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-20

3. Іванов А.О. (2024). Маркетингові комунікації промислових підприємств під час воєнного стану: збереження конкурентоспроможності та стратегії підвищення ефективності. Журнал стратегічних економічних досліджень, № 3(20). С. 56‑63.

DOI: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2024.3.6

4. Ільченко Т., Помазан Л. (2022). Маркетингова комунікаційна політика: сутність та особливості на промисловому підприємстві. Економіка та суспільство, № 43.

DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-47

5. Коваленко А.С, Лісений Є.В., Грицаєнко Д.О. (2023). Особливості маркетингової діяльності на ринку послуг. Соціальна економіка, № 65. С. 104-111.

DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2023-65-10

6. Мельник Л.Г., Дериколенко А.О. (2020). Парадигмальний базис (концептуальні основи) просування товарів промислових підприємств за допомогою інструментарію цифрового маркетингу в умовах глобалізації. Агросвіт, № 12. С. 34–41.

Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2020_12_7

7. Наумік-Гладка K. (2023). Особливості маркетингових комунікаційних стратегії в мережевому бізнесі сектору розважальних послуг (мережи готелів, кінотеатрів, ігрового бізнесу, ресторанів). Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 7.

DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-7-12-03

8. Овсієнко Н.В., Овсієнко В.В. (2024). Маркетингові стратегії просування товарів та послуг в мережі Інтернет. Економічний простір, № 196. С. 67-72.

DOI: https://doi.org/10.30838/EP.196.67-72

9. Севрук І.М., Корогод А.Я. (2019). Інструментарій просування української продукції на міжнародні ринки. Економічний простір, № 143. С. 19-29.

Link: https://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/66

10. Сергієнко О. (2021). Нові маркетингові технології просування товару. Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1(87). С. 29-34.

DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.2021.1.5

11. Цуканова І.В., Зозульов О.В. (2013). Особливості формування інтегрованих маркетингових комунікацій на ринку консалтингових послуг. Актуальні проблеми економіки та управління : зб. наук. праць молодих вчених, Вип. 7.

Link: https://surl.li/wmlknd

12. Шульга О.А. (2021). Сучасні інструменти маркетингових інтернет-комунікацій. Підприємництво і торгівля, № 30. С. 66-71.

DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-11