Топазли Р.А.
ДУ «Житомирська Політехніка»
https://orcid.org/0000-0002-0729-3614
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.208.254-260
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ СФЕРИ БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ
ДУ «Житомирська Політехніка»
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджуються теоретико-методологічні та прикладні засади оцінювання результативності державної політики у сфері будівництва як однієї з ключових галузей національного господарства України. Наголошується, що в умовах сучасних трансформацій – як внутрішніх (децентралізація, реформи у містобудуванні, цифровізація управлінських процесів), так і зовнішніх (військова агресія, необхідність масштабного відновлення інфраструктури) – підвищується потреба у формуванні обґрунтованих методичних підходів до визначення ефективності державної політики в цій сфері. Автором здійснено аналіз ключових понять «результативність державної політики» та «оцінка результативності» в контексті будівельної галузі, розкрито відмінності між результативністю (як досягнення запланованих цілей) та ефективністю (як оптимальність використання ресурсів). У роботі виокремлено та охарактеризовано чотири групи методичних підходів до оцінки результативності: експертно-аналітичні (застосування думок фахівців, аналіз політик та міжнародних практик), показникові (використання індикаторів: обсягів будівництва, дотримання нормативів, інвестиційної активності тощо), системні (інтегрована оцінка взаємозв’язку елементів політики) та синкретичні (поєднання кількісних і якісних методів з урахуванням соціального контексту). Особлива увага приділена аналізу сучасного стану інституційного забезпечення політики в будівництві, зокрема діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України, яка відіграє провідну роль у запровадженні контролюючих і регулюючих функцій. Визначено наявні організаційні, законодавчі та аналітичні бар’єри, що ускладнюють об’єктивну оцінку результативності державної політики, зокрема: фрагментарність даних, слабка інтеграція інформаційних систем, нестача прозорих стандартів оцінювання. У статті наведено приклади сучасних інструментів проектного управління в будівництві, включаючи управління портфелем інфраструктурних проектів, що набуває актуальності в умовах повоєнного відновлення. Зроблено акцент на доцільності впровадження цифрових платформ моніторингу та звітності, які дозволяють здійснювати оперативну оцінку реалізації будівельних програм у режимі реального часу. На основі проведеного аналізу сформульовано низку науково обґрунтованих рекомендацій, серед яких: розробка уніфікованої системи індикаторів результативності; запровадження системи багаторівневого моніторингу; гармонізація українських підходів з міжнародними стандартами (OECD, World Bank); посилення аналітичної спроможності державних органів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
державна політика, будівельна галузь, результативність, ефективність, методичні підходи, управління проектами, індикатори оцінки, інфраструктурне відновлення, державне управління, моніторинг, стратегічне планування, регулювання будівництва, цифровізація, портфель проєктів, нормативно-правова база.
ПОСИЛАННЯ