Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ, ПРОЕКТУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБІТ
Шитікова Л.В.
Ярошенко О.Ю.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено особливості трансформації адміністративної діяльності організації в умовах цифровізації, що охоплює процеси організування праці підлеглих, проектування робіт та планування в адміністративному менеджменті. З’ясовано, що цифрова трансформація адміністративної діяльності організації становить не просто технологічне оновлення чи впровадження окремих цифрових інструментів, а глибоку зміну всього управлінського середовища, у якому функціонує сучасна організація. Показано, що цифрова трансформація змінює логіку функціонування традиційних адміністративних систем, переводячи їх у динамічне середовище цифрових комунікацій, аналітичних інструментів та автоматизованих процедур. В умовах зростання обсягів інформації, прискорення обробки даних і поширення цифрових платформ адміністративні процеси втрачають статичний характер і набувають властивостей адаптивності, гнучкості та мережевої взаємодії. На основі системного підходу запропоновано інтегральну математичну модель оцінювання ефективності адміністративної діяльності організації під впливом цифрової трансформації. Модель представлено у вигляді функції, де вектор параметрів включає ключові цифрові фактори: рівень розвитку цифрової інфраструктури, ступінь автоматизації процесів, сформованість цифрової культури, організаційну гнучкість, інтенсивність мережевих комунікацій, цифрові компетентності персоналу та показники опору змінам. Обґрунтовано, що цифрові фактори мають нелінійний характер впливу та утворюють синергічні або конфліктні зв’язки, які суттєво змінюють інтегральний результат. Встановлено, що високий рівень цифрових технологій не гарантує зростання адміністративної ефективності без належного рівня цифрової культури персоналу, відкритості до інновацій та здатності організації змінювати внутрішні процеси. Запропонована модель дозволяє проводити комплексне кількісне оцінювання цифрової зрілості адміністративних процесів, визначати їхні сильні та слабкі сторони, формувати сценарії розвитку й обґрунтовувати управлінські рішення щодо модернізації. Отримані результати свідчать, що цифрова трансформація має системний характер і вимагає цілісного підходу, який одночасно поєднує технологічні, організаційні та соціально-психологічні чинники. Розроблена модель може бути використана як теоретична база для подальших наукових досліджень, а також як практичний інструмент для підвищення ефективності адміністративного менеджменту, публічної служби сучасних організацій в умовах цифрового середовища.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
адміністративна діяльність, організування праці, проектування робіт, адміністративний менеджмент, публічна служба, цифрова трансформація, цифрові технології, цифрове середовище, автоматизація, інформаційні системи, управління персоналом, аналітика, моделювання
ПОСИЛАННЯ
1. Ackoff, R.L. (1981). Creating the corporate future : plan or be planned for. New York : Wiley, 297 с.
2. Besson, P., & Rowe, F. (2012). Strategizing information systems-enabled organizational transformation : A transdisciplinary review and new directions. The Journal of Strategic Information Systems, Vol. 21. Iss. 2. Pp. 103-124.
3. Bharadwaj, A., Sawy, O.A.El., Pavlou, P.A. & Venkatraman, N. (2013). Digital Business Strategy : Toward a Next Generation of Insights. MIS Quarterly, Vol. 37(2). Pp. 471–482.
4. Weber, M. (1978). Economy and Society. University of California Press, 1469 p.
5. Castells, M. (1996). The rise of the network society. A John Wiley & Sons, Ltd., Publication.
6. Koontz, H. & O’Donnell, C. (1976). Management : A Systems and Contingency Analysis of Managerial Functions. New York : McGraw-Hill.
7. Tapscott, D. (1996). The digital economy : promise and peril in the age of networked intelligence. New York : McGraw-Hill.
8. Taylor, F. (1919). Principles of Scientific Management. New York : Harper & Brothers,
9. Ulrich, D. (2013). Leaders in Human Resource Management. Boston: Harvard Business Press,
10. Fayol, A. (1916). General and Industrial Management. Paris : Dunod,
11. Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. Geneva: World Economic Forum,
12. Жосан Г.В. (2020). Стан розвитку діджиталізації в Україні. Економічний аналіз, Т. 30. № 1. Ч. 2. С. 44–52.
13. Міхровська М.С. (2023). Діджитизація, діджиталізація, цифрова трансформація: зміст та особливості. Грааль науки, № 1. С. 128–130.
14. Міхровська М.С. (2020). Цифрове урядування: поняття та особливості становлення в Україні. Collection of scientific works ΛΌΓOΣ, C. 115-117.
15. Рачинський А.П., Титаренко О.М. (2024). Цифрова трансформація публічного управління у напрямі сервісизаціЇ. Державне будівництво, № 2(36). С. 553–567.
16. Подзігун Г.В. (2021). Публічне адміністрування у сфері цифрової трансформації : дис. … к. юрид. н. 12.00.07. Запорізький національний університет. Запоріжжя, 196 с.
17. Квітка С. (2020). Цифрові трансформації як сучасний тренд періодичного циклу розвитку суспільства. Зб. наук. пр. Вісник НАДУ при Президентові України. Спецвипуск, С. 131–134.
18. Куйбіда В.С., Карпенко О.В., Наместнік В.В. (2018). Цифрове врядування в Україні : базові дефініції понятійно-категоріального апарату. Вісник НАДУ при Президентові України, № 1. С. 5-10.
19. Цифрова трансформація. UK.WIKIPEDIA.
