НЕЙРОНАВЧАННЯ: СТРАТЕГІЇ НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ НА ОСНОВІ НЕЙРОНАУКОВОГО ПІДХОДУ

Ситник Н.І.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. І.Сікорського»
https://orcid.org/0000-0002-7670-8860
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.209.68-76

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

Інтеграція навчання з нейронаукою та практичне застосування принципів нейронавчання відкриває нові можливості для дизайну стратегій навчання персоналу завдяки врахуванню особливостей функціонування мозку людини. Досягнення у сфері нейронавчання інтегруються у стратегії навчання персоналу, змінюючи традиційні HR- практики та пропонуючи нові вектори впливу на навчальне середовище. Мета статті полягала в аналізі прикладних аспектів нейронавчання в управлінні людськими ресурсами. Зокрема, у роботі аналізувалася роль нейропластичності як важливого механізму набуття нових навичок, а також заходи щодо її підтримки протягом усього життя. З позицій нейронаукового підходу було надане обгрунтування можливостей соціального навчання в контексті створення позитивних ментальних та поведінкових моделей. Особлива увага була приділена аналізу факторів, що створюють сприятливе для роботи мозку навчальне середовище: полімодальності, мультисенсорності, емоційному фону, рівню стресу та психологічній безпеці. Показано, що нейронауковий підхід спонукає до перегляду основних параметрів навчання (тривалості навчальних сесій, формату повторення матеріалу, сенсорної різноманітності). Наведено порівняння традиційних навчальних стратегій зі стратегіями на основі нейронаукового підходу та окреслені переваги нейронавчання в роботі HR-підрозділів. Дане дослідження надає додаткові аргументи на користь людино-центрованого підходу у навчанні персоналу: навчальні програми, розроблені відповідно до роботи мозку, є більш ефективними, оскільки вони краще сприймаються, засвоюються, мотивують, викликають інтерес і почуття задоволеності учасників. Спираючись на знання в галузі нейронавчання, HR-менеджери можуть розробляти більш зфокусовані та ефективні стратегії навчання, зменшувати упередженість у наймі стосовно різних вікових груп, підвищувати задоволеність і лояльність персоналу та створювати більш сприятливе з точки зору роботи мозку навчальне середовище. Найближчі перспективи нейронавчання пов’язані з ідентифікацією та кращим розумінням різноманітних компонентів навчальних програм, що впливають на їх ефективність і сприяють створенню адаптивного персоналізованого навчального середовища.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

нейронаука, нейронавчання, навчання людських ресурсів, brain-based learning, навчальне середовище, стратегії нейронавчання

ПОСИЛАННЯ

1. Talent Trends 2025 : Progress Over Perfection. (2025). The Korn Ferry.
Link: https://www.kornferry.com/content/dam/kornferry-v2/featured-topics/pdf/2025-TA-Trends-Report.pdf
2. Вартанова О.В. (2017). Професійна компетентність персоналу: сучасні вимоги та підходи до формування. Проблеми системного підходу в економіці, Вип. 5 (61). С. 97–102.
Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSPE_print_2017_5_16
3. Atlı, D. (2020). Applying Neuroscience to Talent Management: The Neuro Talent Management. Analyzing the Strategic Role of Neuromarketing and Consumer Neuroscience, Pp. 229–252.
DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-7998-3126-6.ch012
4. Kouravand, N. (2024). Neuro Management and Leadership. International Journal of New Findings in Health and Educational Sciences (IJHES), Vol. 2(2). Pp. 12–24.
DOI: https://doi.org/10.63053/ijhes.68
5. Bratianu, C., & Staneiu, R.-M. (2024). The Emergence of Neuroleadership in the Knowledge Economy. Encyclopedia, Vol. 4. Pp. 1100–1116.
DOI: https://doi.org/10.3390/encyclopedia4030071
6. Окорський В.П. (2022). Сучасні тенденції розвитку нейроменеджменту в Україні. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування, Вип. 1(97). С. 11–22.
DOI: https://doi.org/10.31713/ve120222
7. Шимановська-Діанич Л., Лозова О., Яценко А., Коломієць Б. (2025). Впровадження прикладних інструментів нейроменеджменту в управління персоналом організації: підвищення ефективності через нейронаукові підходи. Теорія і практика управління соціальними системами, Вип. 2. С. 108–121.
DOI: https://doi.org/10.20998/2078-7782.2025.2.08
8. Jang, C.S., Lim, D.H., You, J., & Cho, S. (2022). Brain-Based Learning Research for Adult Education and Human Resource Development. European Journal of Training and Development, Vol. 46. No. 5/6. Pp. 627–651.
DOI: https://doi.org/10.1108/EJTD-02-2021-0029
9. Chen, A., & Goodwill, A. M. (2022). Neuroplasticity and Adult Learning. Third International Handbook of Lifelong Learning, Publisher: Springer, Cham. Pp. 1–36.
DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-67930-9_43-1
10. Miller, S. (2022). Experiential Learning and Neuroplasticity: Implications for Education and Cognitive Enhancement. Educational Psychology Review, Vol. 34. Pp. 239–256.
11. Hutchinson, S., Skinner, N., & Lee, M. (2019). The influence of Adaptability on Perceived Career Opportunity and Career Satisfaction in the Australian ICT Sector. Personnel Review, Vol. 48(1). Pp. 19–37.
DOI: https://doi.org/10.1108/PR-11-2017-0335
12. Holmes, M. (2014). International Politics at the Brain’s Edge: Social Neuroscience and a New «Via Media». International Studies Perspectives, Vol. 15(2). Pp. 209–228.
DOI: https://doi.org/10.1111/insp.12012
13. Vorhauser-Smith, S. (2010). The Neuroscience of Talent Management: Insights into Unleashing Workplace Potential.
Link: https://www.pageuppeople.com/wp-content/uploads/2016/06/Neuroscience-of-Talent-Management_PageUp.pdf
14. Ross-Gordon, J.M., Rose, A.D., & Kasworm, C.E. (2017). Foundations of Adult and Continuing Education. Jossey-Bass.
Link: https://www.researchgate.net/publication/313446465_Foundations_of_Adult_and_Continuing_Education
15. Chen, X., Zhang, L., & Wang, Y. (2022). Synaptic Plasticity in Learning and Memory. Annual Review of Neuroscience, Vol. 45. Pp. 105–125.
16. Cozolino, L., Sprokay, S. (2006). Neuroscience and Adult Learning. The Neuroscience of Adult Learning, No. 110. Pp. 11–19.
DOI: https://doi.org/10.1002/ACE.214
17. Meij, S. Social Learning Theory: What Is It & How Does It Work?
Link: https://www.goskills.com/Resources/Social-learning-theory
18. Rizzolatti, G., & Sinigaglia, C. (2008). Mirrors in the Brain: How Our Minds Share Actions and Emotions. USA. Oxford University Press.
DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780199217984.001.0001
19. Сенге П. (2025). П'ята дисципліна. Майстерність та практика зростання організації. К. : Лабораторія. 512 с.
20. Hileman, S. (2006). Motivating Students Using Brain-Based Teaching Strategies. The Agriculture Education Magazine, Vol. 78. No. 4. Pp. 18–20.
21. Ситник Н.І. Пермінова С.О., Чупріна М.О. (2022). Дизайн-мислення як інструмент організаційного навчання. Економічний простір, № 180. С. 148–153.
DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/180-24
22. Zull, J.E. (2006). Key Aspects of How the Brain Learns. The Neuroscience of Adult Learning. Johnson S., Taylor K. (Eds). Jossey-Bass. Pp. 11–19.
DOI: https://doi.org/10.1002/ace.213
23. Immodino-Yang, M. (2016). Emotions Learning and the Brain: Exploring the Educational Implications of Affective Neuroscience. N.Y. Mapple Press.
DOI: https://doi.org/10.5840/teachphil201639481
24. Jensen, E. (2000). Brain-Based Learning : a Reality Check. Educational Leadership, Vol. 57 No. 7. Pp. 76–80.
25. Cercone, K. (2006). Brain-Based Learning. Enhancing Learning Through Technolog, P. 31.
DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-59140-971-7.ch013
26. Perrewé, P.L., Rosen, C.C., & Halbesleben, J.R.B. (Eds.). (2013). The Role of Emotion and Emotion Regulation in Job Stress and Well being, Emerald Publishing Group, 336 p.
DOI: https://doi.org/10.1108/S1479-3555(2013)0000011018
27. Vogel, S., Schwabe, L. (2016). Learning and Memory under Stress: Implications for the Classroom. Science of Learning, No. 1(1). 16011.
DOI: https://doi.org/10.1038/npjscilearn.2016.11
28. Giurgiu, L. (2017). Microlearning an Evolving eLearning Trend. Scientific Bulletin, Vol. 22. No. 1(43). Pp. 18–23.
DOI: https://doi.org/10.1515/bsaft-2017-0003