ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗМІНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Гавриленко Т.В.
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
https://orcid.org/0000-0002-2454-661X
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.209.77-83

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено організаційні зміни як ключовий інструмент трансформації системи управління підприємства в умовах високої турбулентності зовнішнього середовища та посилення вимог сталого розвитку. Обґрунтовано, що ефективність трансформаційних процесів визначається здатністю підприємства до проактивної адаптації, інтеграції економічних, соціальних і екологічних цілей у єдину управлінську архітектуру та формування внутрішнього потенціалу змін. Запропоновано системне бачення об’єкта трансформації через декомпозицію системи управління на взаємопов’язані підсистеми, що дозволяє забезпечити когерентність змін. Розроблено алгоритм трансформації системи управління, орієнтований на досягнення довгострокової резильєнтності та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано практичну значущість запропонованих положень.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

підприємство, система управління підприємства, трансформація, організаційні зміни, потенціал змін, розвиток, сталий розвиток

ПОСИЛАННЯ

1. Ансофф І. (2007). Стратегічне управління. Київ : Лібра, 344 с.
2. Друкер П.Ф. (2020). Завдання менеджменту в XXI столітті. Київ : Вид. група КМ-БУКС, 272 с.
3. Kotter, J.P. (2012). Leading Change. Boston : Harvard Business School Press, 208 p.
Link: https://www.hbs.edu/faculty/Pages/item.aspx?num=137
4. Burnes, B. (2020). Managing Change. 7th ed. Harlow : Pearson Education, 640 p.
5. Elkington, J. (1997). Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Oxford: Capstone, 402 p.
6. Левін К. (2018). Теорія поля в соціальних науках. Харків : Гуманітарний центр, 312 с.
7. Teece, D.J. (2018). Dynamic Capabilities and Strategic Management. Oxford : Oxford University Press, 336 p.
Link: https://www.researchgate.net/publication/227468288_Dynamic_Capabilities_and_Strategic_Management_Organizing_for_Innovation_and_Growth
8. Barney, J. (1991). Firm Resources and Sustained Competitive Advantage. Journal of Management, Vol. 17. No. 1. Pp. 99–120.
DOI: https://doi.org/10.1177/014920639101700108
9. Grant, R.M. (2022). Contemporary Strategy Analysis. 10th ed. Hoboken: Wiley, 776 p.
Link: https://books.google.com/books?id=Q3HgxgEACAAJ
10. Freeman, R.E. (1984). Strategic Management : A Stakeholder Approach. Boston : Pitman, 276 p.
DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139192675
11. Porter, M.E., & Kramer, M.R. (2011). Creating Shared Value. Harvard Business Review, Vol. 89. No. 1/2. Pp. 62–77.
Link: https://hbr.org/2011/01/creating-shared-value
12. Тарасюк Г.М. (2010). Управління сталим розвитком підприємства: теорія і методологія : монографія. Житомир : ЖДТУ, 368 с.
13. Виноградова О.В. (2005). Реінжиніринг бізнес-процесів у сучасному менеджменті : монографія. Донецьк : ДонДУЕТ, 196 с.
14. Рябцев В.А., Козенков Д.Є., Альошина Т.В. (2023). Управління змінами як необхідний елемент розвитку промислового підприємства. Економічний вісник Дніпровської політехніки, № 1(81). С. 122-132.
DOI: https://doi.org/10.33271/ebdut/81.122
15. Казьмін І. (2024). Організаційні трансформацій в діяльності підприємства: роль та наслідки в сучасних умовах. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки, № 3. С. 449–453.
DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-330-71
16. Мінцберг Г. (2004). Структурування організацій. Київ : Основи, 512 с.
17. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. (2000). Основи менеджменту. Київ : Основи, 704 с.
18. Дафт Р.Л. (2021). Менеджмент. 12-те вид. Київ : Наш формат, 784 с.
19. Bansal, P., & DesJardine, M. (2014). Business sustainability : It is about time. Strategic Organization, Vol. 12, No. 1. Pp. 70–78.
DOI: https://doi.org/10.1177/1476127013520265