УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

Юр І.Б.
Національний університет «Львівська політехніка»
https://orcid.org/0009-0002-9064-9585
Ситник Й.С.
Національний університет «Львівська політехніка»
https://orcid.org/0000-0001-8718-5738
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.210.92-101

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена проблемі розвитку соціальної відповідальності й інструментарію системи мотивації та визначення ролі системи управління персоналом при впровадженні соціальних стратегій. Розглянуто низку внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на політику соціальної відповідальності сучасних підприємств. Узагальнено, що розвиток екосистеми соціальної відповідальності в системі управління персоналом підприємств є підходом, при якому стратегія розвитку соціальної відповідальності не існує окремо, а інтегрується з бізнес‑стратегією підприємства. Встановлено, що більшість українських підприємств в умовах російсько-української війни, стикаються з певними проблемами та недоліками політики соціальної відповідальності у процесі управління персоналом. Проаналізовано політику соціальної відповідальності низки малих підприємств стосовно окремих аспектів управління персоналом, зокрема: ступінь задоволеності системою стимулювання, наявність комунікацій, ясність службових завдань і відповідність робочого навантаження. Запропоновано механізм процесу удосконалення соціальної відповідальності в системі управління персоналом підприємств.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

персонал підприємств, стратегія, мотивація, соціальна відповідальність, управління, екосистема, залученість, комунікація, механізм

ПОСИЛАННЯ

1. Бухало О. (2025). Вплив соціальної відповідальності бізнесу на ефективність персоналу: управлінський вимір. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic sciences, № 3 Т. 2. С. 56-60.
DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-342-3(2)-8
2. Данько Ю., Лишенко В. (2025). Стратегічні аспекти механізмів соціально-відповідального управління персоналом як основа формування соціального капіталу в громадах. Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(102). С. 44-48.
DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.2025.2.7
3. Длугопольський О., Коровицька О. (2020). Емпіричні критерії оцінки політики соціальної відповідальності корпорацій. Східна Європа : економіка, бізнес та управління, №1(24). С. 54-63.
DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.24-8
4. Камишникова Е., Немашкалова О., Сидоренко О. (2025). Соціально відповідальне управління персоналом підприємств в умовах воєнного стану. Сталий розвиток економіки, № 2(53). С. 155-160.
DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-21
5. Колот А.М. (2017). Соціальна відповідальність як суспільна цінність та складова збалансованого розвитку. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі, № 5(84). С. 249-263.
Link: http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/13921/1/1684-2566-1-PB.pdf
6. Кульчицький І. (2024). Соціальна відповідальність бізнесу. Економіка та суспільство, № 69.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-69-8
7. Мостепанюк А.В. (2019). Сутність, принципи та методи реалізації корпоративної соціальної відповідальності в сучасній ринковій економіці. Бізнес Інформ, № 11. С. 13-22.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-13-22
8. Огінок С.В., Когут А.В. (2023). Вплив соціального менеджменту на міжнародний бізнес. Економіка та суспільство, Вип. 55.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-18
9. Рачинська Г., Копець Г. (2019). Інструменти активізування соціальної відповідальності підприємств концепції ділової досконалості бізнесу. European Journal of Economics and Management, Vol. 5. Iss. 2. Pp. 45-54.
Link: https://eujem.cz/wp-content/uploads/2019/eujem_2019_5_2/08.pdf
10. Савенко О.А., Шершенюк О.М., Бебешко М.А. (2024). Особливості управління персоналом підприємства в умовах воєнного стану. Інвестиції: практика та досвід, № 4. С. 168-174.
Link: https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/10442
11. Савченко І.Г., Радченко О.В. (2008). Ціннісний вимір соціальної відповідальності в демократичній державі : монографія. Харків : Вид-во ХНУВС, 200 c.
Link: https://share.google/1WJLbhWFAhXOb7sll
12. Ситник Й.С., Юрченко Г.М. (2021). Актуалізація концепції корпоративної соціальної відповідальності в моделі економічного розвитку України. Економіка та суспільство, № 24.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-21
13. Тарновська І.В., Посільський О.О., Рубан О.С. (2023). Соціально відповідальне управління персоналом підприємства в умовах воєнного стану. Економіка і управління : зб. наук. пр. ДУІТ. № 54. С. 72-79.
DOI: https://doi.org/10.32703/2664-2964-2023-54-72-79
14. Чижишин О.І. (2016). Значення і сутність соціальної відповідальності в умовах функціонування ринкової економіки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарств,. Вип. 6(3). С. 127-130.
Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2016_6%283%29__32
15. Чупріна М.О., Жалдак Г.П. (2020). Світові тренди в сфері розвитку корпоративної відповідальності. Ефективна економіка, № 11.
DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.11.87
16. Шелест О., Обидєннова Т. (2023). Удосконалення методів підвищення соціальної відповідальності організації в умовах воєнного стану. Адаптивне управління: теорія і практика, № 17(34).
DOI: https://doi.org/10.33296/2707-0654-17(34)-15
17. Green Paper : Promoting a European framework for corporate social responsibility. (2001). European Commission.
Link: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/api/files/document/print/en/doc_01_9/DOC_01_9_EN.pdf