ІНДЕКС СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ ЯК ІНСТРУМЕНТ АНАЛІЗУ КОНФЛІКТНОСТІ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

Стаднійчук Р.В.

ЗВО «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»
https://orcid.org/0009-0004-7614-231X

DOI: https://doi.org/10.30838/EP.204.308-313

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено індекс соціальної напруги як інструмент системного аналізу рівня конфліктності в територіальних громадах України в умовах зростання соціально-економічних та безпекових ризиків. Акцент зроблено на теоретичному обґрунтуванні поняття соціальної напруги, її індикаторів, а також можливості інтеграції кількісних показників у практику публічного управління. На основі міждисциплінарного підходу та аналізу наявних досліджень визначено структурні компоненти індексу соціальної напруги, серед яких: рівень безробіття, демографічна ситуація, доступ до послуг, інформаційні загрози, рівень довіри до органів влади, а також частота проявів соціального невдоволення. Запропоновано методику розрахунку інтегрального індексу, що базується на принципах нормалізації, вагового оцінювання та інтерпретації результатів у градаціях ризику. Апробація методики проведена на прикладі окремих громад із використанням відкритих статистичних джерел та емпіричних даних. Отримані результати дозволили виокремити групи територій за рівнем конфліктності та сформувати рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо пріоритетів у сфері соціальної стабільності, превентивних інструментів медіації, залучення громадськості та цифрових механізмів моніторингу. У підсумку, автори обґрунтовують доцільність інституціоналізації індексу соціальної напруги як дієвого інструменту для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у сфері запобігання та врегулювання конфліктів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

соціальна напруга; конфліктність; територіальні громади; публічне управління; індекс соціальної напруги; медіація; індикатори ризику; цифровий моніторинг; стратегія стабільності

ПОСИЛАННЯ

1. Цейтліна А.О. (2021). Запровадження медіації як механізму врегулювання конфліктів унаслідок військових подій на Сході України. Механізми публічного управління, № 5. С. 37-41.

DOI: https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2021.5/07

2. Lember, V., Brandsen, T., & Tõnurist, P. (2019). The potential impacts of digital technologies on co-production and co-creation. Public Management Review, No. 21(11) Pp. 1665–1686.

DOI: https://doi.org/10.1080/14719037.2019.1619807

3. Лопатченко І.М. (2019). Медіація як сучасна технологія у вирішенні конфліктів в публічному управлінні. Право та державне управління, No. 2(35). Т. 1. Pp. 231–235.

Link: http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2019/tom_1/37.pdf

4. Чайкун О. (2024). Медіа в умовах кризових ситуацій: трансформація комунікативної взаємодії з аудиторіями. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Філологія, Вип. 4(14).

DOI: https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.16

5. Стаднійчук Р. (2024). Роль цифрових технологій у підвищенні ефективності механізмів реалізації публічної політики управління соціальними конфліктами в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки, Т. 326. № 1. С. 183-188.

DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-30

6. Digital transformation in Ukraine: Challenges and opportunities. (2021). World Bank Group.

Link: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099845123212135259/pdf/P1748170aa0f800b5092f707495ce36a5fa.pdf

7. Yankovoi, R., Stadniichuk, R., Zhosan, H., Garafonova, O., & Biriukov, I. (2024). Innovative transformation of a financial institution in the context of digitalisation and its impact on social conflict management. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики, №. 2(55). С. 75–88.

DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.2.55.2024.4386

8. Mergel, I., Edelmann, N., & Haug, N. (2019). Defining digital transformation: Results from expert interviews. Government Information Quarterly, Vol. 36. No. 4. Pp. 101385.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.06.002

9. Criado, J.I., & Villodre, J. (2020). Delivering public services through social media in European local governments. Public Administration Review, Vol. 80. No. 3. Pp. 482–493.

DOI: https://doi.org/10.1111/puar.13167

10. Chatfield, A.T., & Reddick, C.G. (2018). A framework for social media use in e-government: Reviewing the literature. Government Information Quarterly, Vol. 35. No. 4. Pp. 704–712.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.07.003

11. Janssen, M., & van den Hoven, J. (2015). Big and open linked data (BOLD) in government: A challenge to transparency and privacy? Government Information Quarterly, Vol. 32. No. 4. Pp. 363–368.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2015.11.007