Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ОМНІКАНАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено теоретичні та прикладні засади впровадження омніканальних комунікацій як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах цифрової трансформації. На основі аналізу наукових джерел і сучасної практики виокремлено ключові відмінності між традиційними інтегрованими маркетинговими комунікаціями та омніканальними стратегіями, акцентуючи увагу на їхній клієнтоцентричності та орієнтованості на дані. Представлено структурно-функціональну модель омніканальної взаємодії із споживачами, розкрито її вплив на лояльність до бренду, зростання обсягів продажу та конкурентне позиціювання. Особливу увагу приділено ролі цифрових платформ, CRM-систем і технологій Big Data у формуванні безшовної комунікаційної екосистеми. Результати дослідження підтверджують, що підприємства, які впроваджують скоординовані омніканальні стратегії, демонструють вищу адаптивність та залученість клієнтів. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо впровадження омніканальних комунікацій в українських компаніях з акцентом на технологічну інфраструктуру, організаційну інтеграцію та аналітичний супровід. Матеріали статті можуть бути корисними для науковців, маркетологів і стратегів бізнесу, які шукають інноваційні підходи до взаємодії з клієнтами та забезпечення сталого розвитку на конкурентних ринках.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
омніканальні комунікації, маркетингова стратегія, цифровізація, конкурентоспроможність, клієнтський досвід, CRM, Big Data
ПОСИЛАННЯ
1. Бажеріна К.В., Гнітецький Є.В. (2010). Особливості формування інтегрованих маркетингових комунікацій для інноваційних товарів. Економіка. Управління. Інновації. Серія: Економічні науки, № 2.
2. Гуменна О.В. (2016). Сучасні інструменти цифрового маркетингу в системі інтегрованих маркетингових комунікацій. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, № 1(1). С. 48–53.
3. Кузьмак О. (2022). Маркетингова комунікаційна політика як інструмент забезпечення конкурентних позицій підприємства в умовах ірраціональної поведінки споживачів. Економічний форум, № 1(4). С. 74–82.
4. Герчаківський О. (2023). Аналіз впливу маркетингових комунікацій на споживачів в ритейлі: переваги та недоліки інтегрованої маркетингової стратегії. Академічні візії, № 17.
5. Решетілова Т., Дронова Т., Пілова К. (2021). Формування маркетингових комунікаційних каналів для просування інноваційних товарів на промисловому ринку. Актуальні аспекти розвитку суб'єктів підприємництва в умовах глобальної економіки: монографія. Дніпро : Видавець Біла К.О., 416 с.
6. Лапчук Я.С., Дуб М.Г. (2024). Теоретико-методичні аспекти формування механізму управління маркетинговими комунікаціями підприємств в умовах цифровізації. Маркетинг і цифрові технології, Т. 8. № 1. С. 109–122.
7. Жалдак Г.П., Бичковська А.А. (2019). Інтегровані маркетингові комунікації як чинник ефективного розвитку підприємств. Європейський науковий журнал економічних та фінансових інновацій, № 2(4). С. 4–13.
8. Зайцева О.І., Жосан Г.В., Чижова Ю. (2025). Big Data як рушійна сила стратегій цифрового маркетингу. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 24. С. 271-278.
9. Повод T.,В. Жосан Г.В. (2025). Нейромаркетинг як інструмент підвищення рівня споживчої лояльності у сфері наукоємної продукції. Соціальна економіка, № 69. С. 98-106.