СУЧАСНІ КРИТЕРІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СТЕЙКХОЛДЕРІВ ТА ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ З НИМИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО СЕКТОРУ

Коптєва Г.М.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
https://orcid.org/0000-0002-3082-2094
Кулик А.В.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
https://orcid.org/0009-0008-8412-3468
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.197.179-186

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті розкрито особливості розвитку підприємств нафтогазової галузі, які зумовлюють виникнення специфічних (геополітичних, економічних, соціальних і екологічних) інтересів стейкхолдерів. Систематизовано основні критерії та принципи взаємодії із стейкхолдерами і виокремлено ті з них, які можуть бути застосовані для підприємств нафтогазового сектору. На основі визначених критеріїв (влада, інтереси, залежність) розроблено карту ключових стейкхолдерів (зацікавлених осіб) підприємств нафтогазової галузі за їхньою пріоритетністю. Результати дослідження створюють підґрунтя для подальшого розвитку методології оцінювання рівня задоволеності стейкхолдерів підприємств нафтогазового сектору з акцентом на картування ключових стейкхолдерів із врахуванням їхньої пріоритетності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

інтереси стейкхолдерів, критерії ідентифікації стейкхолдерів, принципи взаємодії із стейкхолдерами, нафтогазове підприємство; пріоритизація.

ПОСИЛАННЯ

1. AA1000 Stakeholder Engagement Standard (AA1000SES–2015). AccountAbility.
Link: https://accountability.org/standards/aa1000-stakeholder-engagement
2. Mitchell R.K. Agle B.R. & Wood D.J. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts. The Academy of Management Review, Vol. 22(4). Pp. 853–886
3. Краснокутська Н.С., Госн С. (2021). Пріоритизація ключових стейкхолдерів підприємств кондитерської промисловості. Проблеми і перспективи економіки та управління, № 1(17), Pp. 060–068
DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-60-68
4. Bezghinova L. (2022). The concept of stakeholders in business management in the field of tourism. Operation and development management of economic entities in European integration conditions: information service, mechanisms, digitalization: collective monograph. Publishing House of University of Technology, Katowice, Рp. 66-86
5. Залуцька Х.Я., Стефанцов Д.В. (2023). Типологізація взаємозв’язків підприємства зі стейкхолдерами в процесі їх стратегічного розвитку. Бізнес Інформ, № 9. C. 290–295
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-290-295
6. Рибак А.І., Азарова І.Б. (2017). Управління зацікавленими сторонами в проектному менеджменті : монографія. Одеса : ОДАБА, 145 с.
7. Селецький А. (2019). Секретні техніки пропрацювання вимог. Частина 1.
Link: https://dou.ua/lenta/articles/techniques-for-developing-requirements-1
8. Білецький І.̊В. (2022). Аналіз ринку житлової нерухомості через призму теорії стейкхолдерів. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор», № 3(70). С. 22-26
DOI: https://doi.org/10.32847/business-navigator.70-4
9. Kochan, Т.A. & Rubinstein, С.A. (2000). Toward a Stakeholder theory of the firm: the Saturn partnership, Organization Science, Vol. 11, No. 4, Pp. 67–386
10. Герасименко Ю.В. (2019). Ідентифікація стейкхолдерів підприємств та оцінка їхнього впливу: теоретичний аспект. «Вісник ЖДТУ»: Економіка, управління та адміністрування, № 1(87). С. 9–16
DOI: https://doi.org/10.26642/jen-2019-1(87)-9-16
11. Velychko V., Troian V. (2024). The concept of involving stakeholders in the process of strategic development of regions. Publishing House “Baltija Publishing”. Pp. 108-125
DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-437-5-6
12. Лящук К.П. (2021). Особливості формування механізму управління соціальною взаємодією торговельних підприємств із стейкхолдерами. Вісник Хмельницького національного університету, № 5, Т. 1. C. 287-293
DOI: https://www.doi.org/10.31891/2307-5740-2021-298-5(1)-50
13. Галушка З.І. (2020). Стратегічний стейкхолдер-менеджмент: теоретична концепція й особливості застосування. Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 829. Економіка. С. 52-58
Link: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1635
14. Назарок П. (2020). Win-win стратегія: як знайти спільну мову зі стейкхолдерами. House of Knowledge.
Link: https://k-house.in.ua/win-win-strategiya-yak-znajty-spilnu-movu-zi/
15. Галушка З.І. (2023). Ключові стейкхолдери освітніх програм: ідентифікація інтересів та стратегії взаємодії. SWorldJournal, Iss. 18. Part ̊2. С. ̊157-164
DOI: https://doi.org/ 10.30888/2663-5712.2023-18-02-027
16. Камишнікова Е.В. (2019). Формування механізму стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки, Вип. 3(36). С. 330-340
DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).330-340
17. Енергетична стратегія України на період до 2050 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 р. № 373-р.
Link: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2023-%D1%80#Text
18. KPMG Україна. Майбутнє нафтогазової галузі: використання екологічно чистих джерел енергії.
Link: https://kpmg.com/ua/uk/home/insights/2021/12/the-future-of-the-oil-and-gasindustry.html
19. Suchman M.C. (1995). Managing Legitimacy: Strategic and Institutional Approaches. Academy of Management Review, 574 p.