ІНДЕКС СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ ЯК ІНСТРУМЕНТ АНАЛІЗУ КОНФЛІКТНОСТІ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

Стаднійчук Р.В.

ЗВО «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»
https://orcid.org/0009-0004-7614-231X

DOI: https://doi.org/10.30838/EP.204.308-313

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено індекс соціальної напруги як інструмент системного аналізу рівня конфліктності в територіальних громадах України в умовах зростання соціально-економічних та безпекових ризиків. Акцент зроблено на теоретичному обґрунтуванні поняття соціальної напруги, її індикаторів, а також можливості інтеграції кількісних показників у практику публічного управління. На основі міждисциплінарного підходу та аналізу наявних досліджень визначено структурні компоненти індексу соціальної напруги, серед яких: рівень безробіття, демографічна ситуація, доступ до послуг, інформаційні загрози, рівень довіри до органів влади, а також частота проявів соціального невдоволення. Запропоновано методику розрахунку інтегрального індексу, що базується на принципах нормалізації, вагового оцінювання та інтерпретації результатів у градаціях ризи-ку. Апробація методики проведена на прикладі окремих громад із використанням відкритих статистичних джерел та емпіричних даних. Отримані результати дозволили виокремити групи територій за рівнем конфлі-ктності та сформувати рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо пріоритетів у сфері соціа-льної стабільності, превентивних інструментів медіації, залучення громадськості та цифрових механізмів мо-ніторингу. У підсумку, автори обґрунтовують доцільність інституціоналізації індексу соціальної напруги як дієвого інструменту для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у сфері запобігання та врегулювання конфліктів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

соціальна напруга; конфліктність; територіальні громади; публічне управління; індекс соціальної напруги; ме-діація; індикатори ризику; цифровий моніторинг; стратегія стабільності

ПОСИЛАННЯ

1. Цейтліна А.О. (2021). Запровадження медіації як механізму врегулювання конфліктів унаслідок війсь-кових подій на Сході України. Механізми публічного управління, № 5. С. 37-41.

DOI: https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2021.5/07

2. Lember, V., Brandsen, T., & Tõnurist, P. (2019). The potential impacts of digital technologies on co-production and co-creation. Public Management Review, No. 21(11) Pp. 1665–1686.

DOI: https://doi.org/10.1080/14719037.2019.1619807

3. Лопатченко І.М. (2019). Медіація як сучасна технологія у вирішенні конфліктів в публічному управ-лінні. Право та державне управління, No. 2(35). Т. 1. Pp. 231–235.

Link: http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2019/tom_1/37.pdf

4. Чайкун О. (2024). Медіа в умовах кризових ситуацій: трансформація комунікативної взаємодії з ауди-торіями. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Філологія, Вип. 4(14).

DOI: https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.16

5. Стаднійчук Р. (2024). Роль цифрових технологій у підвищенні ефективності механізмів реалізації пуб-лічної політики управління соціальними конфліктами в Україні. Вісник Хмельницького національного універси-тету. Серія: економічні науки, Т. 326. № 1. С. 183-188.

DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-30

6. Digital transformation in Ukraine: Challenges and opportunities. (2021). World Bank Group.

Link: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099845123212135259/pdf/P1748170aa0f800b5092f707495ce36a5fa.pdf

7. Yankovoi, R., Stadniichuk, R., Zhosan, H., Garafonova, O., & Biriukov, I. (2024). Innovative transformation of a financial institution in the context of digitalisation and its impact on social conflict management. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики, №. 2(55). С. 75–88.

DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.2.55.2024.4386

8. Mergel, I., Edelmann, N., & Haug, N. (2019). Defining digital transformation: Results from expert interviews. Government Information Quarterly, Vol. 36. No. 4. Pp. 101385.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.06.002

9. Criado, J.I., & Villodre, J. (2020). Delivering public services through social media in European local governments. Public Administration Review, Vol. 80. No. 3. Pp. 482–493.

DOI: https://doi.org/10.1111/puar.13167

10. Chatfield, A.T., & Reddick, C.G. (2018). A framework for social media use in e-government: Reviewing the literature. Government Information Quarterly, Vol. 35. No. 4. Pp. 704–712.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.07.003

11. Janssen, M., & van den Hoven, J. (2015). Big and open linked data (BOLD) in government: A challenge to transparency and privacy? Government Information Quarterly, Vol. 32. No. 4. Pp. 363–368.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2015.11.007