Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ІНДЕКС СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ ЯК ІНСТРУМЕНТ АНАЛІЗУ КОНФЛІКТНОСТІ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено індекс соціальної напруги як інструмент системного аналізу рівня конфліктності в територіальних громадах України в умовах зростання соціально-економічних та безпекових ризиків. Акцент зроблено на теоретичному обґрунтуванні поняття соціальної напруги, її індикаторів, а також можливості інтеграції кількісних показників у практику публічного управління. На основі міждисциплінарного підходу та аналізу наявних досліджень визначено структурні компоненти індексу соціальної напруги, серед яких: рівень безробіття, демографічна ситуація, доступ до послуг, інформаційні загрози, рівень довіри до органів влади, а також частота проявів соціального невдоволення. Запропоновано методику розрахунку інтегрального індексу, що базується на принципах нормалізації, вагового оцінювання та інтерпретації результатів у градаціях ризи-ку. Апробація методики проведена на прикладі окремих громад із використанням відкритих статистичних джерел та емпіричних даних. Отримані результати дозволили виокремити групи територій за рівнем конфлі-ктності та сформувати рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо пріоритетів у сфері соціа-льної стабільності, превентивних інструментів медіації, залучення громадськості та цифрових механізмів мо-ніторингу. У підсумку, автори обґрунтовують доцільність інституціоналізації індексу соціальної напруги як дієвого інструменту для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у сфері запобігання та врегулювання конфліктів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
соціальна напруга; конфліктність; територіальні громади; публічне управління; індекс соціальної напруги; ме-діація; індикатори ризику; цифровий моніторинг; стратегія стабільності
ПОСИЛАННЯ
1. Цейтліна А.О. (2021). Запровадження медіації як механізму врегулювання конфліктів унаслідок війсь-кових подій на Сході України. Механізми публічного управління, № 5. С. 37-41.
2. Lember, V., Brandsen, T., & Tõnurist, P. (2019). The potential impacts of digital technologies on co-production and co-creation. Public Management Review, No. 21(11) Pp. 1665–1686.
3. Лопатченко І.М. (2019). Медіація як сучасна технологія у вирішенні конфліктів в публічному управ-лінні. Право та державне управління, No. 2(35). Т. 1. Pp. 231–235.
4. Чайкун О. (2024). Медіа в умовах кризових ситуацій: трансформація комунікативної взаємодії з ауди-торіями. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Філологія, Вип. 4(14).
5. Стаднійчук Р. (2024). Роль цифрових технологій у підвищенні ефективності механізмів реалізації пуб-лічної політики управління соціальними конфліктами в Україні. Вісник Хмельницького національного універси-тету. Серія: економічні науки, Т. 326. № 1. С. 183-188.
6. Digital transformation in Ukraine: Challenges and opportunities. (2021). World Bank Group.
7. Yankovoi, R., Stadniichuk, R., Zhosan, H., Garafonova, O., & Biriukov, I. (2024). Innovative transformation of a financial institution in the context of digitalisation and its impact on social conflict management. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики, №. 2(55). С. 75–88.
8. Mergel, I., Edelmann, N., & Haug, N. (2019). Defining digital transformation: Results from expert interviews. Government Information Quarterly, Vol. 36. No. 4. Pp. 101385.
9. Criado, J.I., & Villodre, J. (2020). Delivering public services through social media in European local governments. Public Administration Review, Vol. 80. No. 3. Pp. 482–493.
10. Chatfield, A.T., & Reddick, C.G. (2018). A framework for social media use in e-government: Reviewing the literature. Government Information Quarterly, Vol. 35. No. 4. Pp. 704–712.
11. Janssen, M., & van den Hoven, J. (2015). Big and open linked data (BOLD) in government: A challenge to transparency and privacy? Government Information Quarterly, Vol. 32. No. 4. Pp. 363–368.