ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ІНДУСТРІЇ 4.0

Іванова Н.Ю.
Національний університет «Києво-Могилянська академія
https://orcid.org/0000-0003-4182-5829
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.207.195-201

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті запропоновано концепт державної політики розвитку людського капіталу, який включає аналіз адаптивної державної політики, який включає оцінку забезпечення стійкої конкурентоспроможності економіки та мінімізацію технологічних соціальних ризиків, що є будівельним блоком для створення більш складних структур знань. В ході дослідження проаналізовано основні аспекти Індустрії 4.0: автоматизація виробничих та когнітивних процесів та радикальна зміни попиту на компетенції у структурі людського капіталу в умовах фундаментальної трансформації глобального ринку праці. Уточнено сутність понять: «людський капітал в контексті Індустрії 4.0», «мобільність» та стійкість (резильєнтність)» робочої сили. Аналіз охоплює виклики, які зосереджені навколо двох взаємозалежних аспектів: автоматизації виробничих та когнітивних процесів та радикальної зміни попиту на компетенції у структурі людського капіталу. Надається перспективний погляд, щодоролі системи соціального захисту та страхування від безробіття як буферу проти структурних шоків, політики стимулювання інновацій на швидкість адаптації фахівців до нових вимог. Запропоновано стратегічні заходидля збереження та відновлення людського капіталу в умовах Індустрії 4.0.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

людський капітал, індустрія 4.0, мобільність, стійкість, (резильєнтність)» робочої сили, ринок праці, інструменти адаптації, політика стимулювання інновацій.

ПОСИЛАННЯ

1. Schultz, T.W. (1961). Investment in Human Capital. American Economic Review.
Link: https://surl.li/baukba
2. Becker, G.S. (1975). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. Chicago: University of Chicago Press.
Link: http://www.nber.org/chapters/c3730
3. North, D. (1997). Prologue. In: Drobak, J.N., Nye, J.V. (ed.) The Frontiers of the New Institutional Economics. Academic Press, P. 6. ISBN 0-12-222240-7.
4. Acemoglu, D., & Restrepo, P. (2019). Automation and New Tasks: How Technology Complements Labor. Journal ofthe European Economic Association, Vol. 33. No. 2. Pp. 3-30.
Link: https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/jep.33.2.3
5. Autor, D., Mindell, D., & Reynolds, E. (2021). The work of the future. Building better jobs in an age of intelligent machines. The MIT Press, 178 p.
DOI: https://doi.org/10.1111/pirs.12694
6. Brynjolfsson, E., McAfee, A. (2016). The Second Machine Age: Work Progress and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies. WW Norton, 320 p.
Link: http://digamo.free.fr/brynmacafee2.pdf
7. Лібанова Е.М. (2025). Людський капітал України: втрати внаслідок війни і перспективи повоєнного відродження (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 5.10.2025). Вісник НАН України, № 4. С. 38–45.
DOI: https://doi.org/10.15407/visn2025.04.038
8. Гальчинський А.С., Геєць В. та ін. (2004). Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) шляхом європейської інтеграції.
Link: https://surl.li/mvkqsm
9. Антошкіна Л.І. (2012). Проблеми формування знаннєвого ресурсу інноваційного розвитку економіки України. Вісник КНУТД, № 5. С. 110–116.
Link: https://surl.li/wmeeux
10. Мельник Л.Ю. (2015). Еволюція наукових уявлень про економіку знань. Економічний вісник університету, Вип. 26(1). С. 37–42.
Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2015_26(1)__8
11. Філіпчук В.Р. (2018). Соціальний захист населення: зміст категорії та відповідність викликам глобалізації. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Вип. 20. Ч. 3. С. 106–110.
Link: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_20%283%29__24
12. Author, D.G. (2015). Why are there still so many jobs? The history and future of workplace automation. Journal of Economic Prospects, Vol. 29. No. 3. Pp. 3–30.
Link: https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/jep.29.3.3
13. Romero Gázquez, J.L. et al. (2021). Lack of skills, knowledge and competences in Higher Education about Industry 4.0 in the manufacturing sector. RIED. RevistaIberoamericana de Educación a Distancia, Vol. 24. No. 1. Pp. 285–313.
Link: https://surl.lt/qgodjy
14. Амошатаін О.І., Вишневський В.П., Ляшенко В.І. та ін. (2019). Індустрія 4.0: напрямки залучення інвестицій з урахуванням інтересів вітчизняних виробників. Економічний вісник Донбасу, № 3(57). С. 189–216. URI:
Link: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161227
15. Франко Л.С., Педченко Н.С., Стрілець В.Ю. (2025). Державна інноваційна політика підвищення конкурентоспроможності економіки України : теорія, практика, вектори активізації : монографія. Полтава : ПУЕТ, 407 с.
Link: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/15373
16. Копитько М.І. (2024). Використання технологій коучингу та консалтингу в управлінні персоналом для підвищення ефективності бізнес-процесів, проектної та інноваційної діяльності підприємств з врахуванням впливу Індустрії 4.0. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, № 2. С. 40–48.
DOI: https://doi.org/10.32782/2311-844X/2024-2-6