Перейти до вмісту (натисніть Enter)
АРКТИЧНИЙ РЕГІОН У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: СУБРЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОРСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ВИДОБУТКУ РЕСУРСІВ У КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ (in English)
Панченко В.Г.
Резнікова Н.В.
НН інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-2570-869X
Карп В.С.
НН інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0002-2231-8517
Вітченко С.Е.
НН інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0009-0007-8575-3333
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Гіпотеза статті полягає в тому, що сучасна геополітична динаміка Арктичного регіону визначається не стільки територіальними суперечками, скільки посиленням контролю над економічними маршрутами, енергетичними ресурсами та інфраструктурними проєктами, що формує нову модель геоекономічної конкуренції. Мета статті полягає в комплексному аналізі ключових трендів геополітичної трансформації Арктики, оцінці ролі нових акторів і інституційних механізмів, а також виявленні потенційних точок конфлікту між різними моделями економічного освоєння регіону. У процесі дослідження вирішено такі завдання: охарактеризовано основні мегатренди міжнародного економічного розвитку, що впливають на Арктику; здійснено субрегіональний аналіз морської інфраструктури та потенціалу видобутку ресурсів; систематизовано фактори геоекономічної конкуренції; визначено роль традиційних і нових акторів у формуванні регіональної архітектури; проаналізовано інституційні обмеження та ризики економічної безпеки. Це дозволило встановити структурну асиметрію інтересів, нерівномірність економічного потенціалу субрегіонів та посилення ролі економічних інструментів у стратегічній поведінці держав.
Дослідження підкреслює, що потепління клімату створює нові можливості для судноплавства та видобутку ресурсів, проте не усуває обмежень полярного середовища та зумовлює високу невизначеність для інвесторів. Інституційні та геополітичні фактори формують середовище зі змішаними характеристиками співпраці та конфліктності, де тривалість інфраструктурних проєктів у 15-30 років накладається на виклики енергетичного переходу.
У межах основних результатів дослідження наголошено, що просторово функціональна структура Арктики поділяється на дві ключові зони: Арктичний океан з його п’ятьма прибережними державами та ширший арктичний регіон. Детально проаналізовано три типи арктичних економічних систем, що зумовлюють конфлікти інтересів між суб’єктами: натуральна економіка, змішана та ринкова. Важливим висновком є те, що економічні можливості ринкової моделі можуть становити екзистенційну загрозу для традиційних спільнот. Значну увагу приділено особливостям морської інфраструктури Арктики, яка істотно поступається традиційним транспортним коридорам за щільністю портів, наявністю навігаційних вікон, швидкістю реагування аварійних служб та капітальними витратами.
Підкреслено, що Арктика переходить від класичної моделі силового стримування до моделі геоекономічних інструментів, таких як інвестиційна політика, енергетичні стратегії, санкційні режими та фінансові важелі. Співіснування економічних систем, асиметрія інтересів і наявність нових акторів формують складну геоекономічну архітектуру, що потребує реформування інституційних механізмів управління.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Азія, Арктика, геополітичні ризики, диверсифікація енергетичних поставок, економічний інтерес, економічні санкції, енергетичний перехід, енергетична політика, енергетичні ресурси, Європа, інтеграція, інфраструктура, коопетиція, логістичні коридори, морська інфраструктура, Північна Америка, Північний морський шлях, резильєнтність, санкційна політика, санкції, співпраця, сталість, фрагментація
ПОСИЛАННЯ
1. A buyer has been found for a large plot of land put up for sale in Spitsbergen. (2025). Zamin.
2. Орловська, Ю.В., Чала, В.С., & Варламова, О.А. (2016). Сучасні теорії міжнародної спеціалізації: Можливості застосування на регіональному рівні. Економічний простір, № 116. С. 42-59.
3. Резнікова, Н.В., & Панченко, В.Г. (2023). Репортажі із цивілізаційних фронтів. На передовій міжнародної економічної політики. Київ: Аграр Медіа Груп.
4. Резнікова, Н.В. (2013). Економічні виклики неозалежності: Конфлікт інтересів в умовах глобальної взаємодії. Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право, № 1. С. 181-187.
5. Резнікова, Н.В. (2012). Теоретико-методологічні засади визначення економічної залежності в умовах двополярного зонування світової економіки. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, № 4(63). С. 38-42.
6. Arctic Council. (2009). Arctic Marine Shipping Assessment 2009 Report. Tromsø: Arctic Council Secretariat.
7. Arctic Council. (2017). Agreement on Enhancing International Arctic Scientific Cooperation. Fairbanks: Arctic Council Ministerial Meeting.
8. Bekkers, E., Francois, J., & Rojas-Romagosa, H. (2018). Melting Ice Caps and the Economic Impact of Opening the Northern Sea Route. The Economic Journal, Vol. 128, № 610. С. 1095-1127.
9. Blunden, M. (2012). Geopolitics and the Northern Sea Route. International Affairs, Vol. 88, № 1. С. 115-129.
10. Bulatova, O., Zakharova, O., & Reznikova, N. (2024). Modern scientific and methodological approaches to monitoring the economic security of countries. Transformations, Challenges and Security. Vilnius: Mykolas Romeris University. С. 68-92.
11. Chrášťanský, F., & Kříž, Z. (2010). Economic Potential of the Arctic Geopolitical Region. Defence and Strategy. 20 с.
12. European Commission & European External Action Service. (2021). A stronger EU engagement for a peaceful, sustainable and prosperous Arctic. Brussels: European Commission.
13. Heininen, L., Exner-Pirot, H., & Plouffe, J. (2020). Arctic Yearbook 2020: Climate Change and the Arctic. Northern Research Forum.
14. International Maritime Organization. (2017). International Code for Ships Operating in Polar Waters (Polar Code). London: IMO Publishing.
15. Jaeger, B.C., & Pederneiras, L.C. (2022). Arctic Geoeconomy and New Trade Routes: Sino-Russian logistics projects and strategic investments in the region. 39 с.
16. Johannsdottir, L., & Cook, D. (2021). Key dimensions of Arctic economies: subsistence, mixed, market, and their relative context. TEPSA Briefs. July. 6 с.
17. Knecht, S. (2013). Arctic regionalism in theory and practice: From cooperation to integration? Arctic Yearbook 2013.
18. Łuszczuk, M., Götze, J., Radzik-Maruszak, K., Riedel, A., & Wehrmann, D. (2022). Governability of regional challenges: The Arctic development paradox. Politics & Governance, № 10(3). С. 29-40.
19. Østreng, W., Eger, K.M., Fløistad, B., та ін. (2013). Shipping in Arctic Waters: A comparison of the Northeast, Northwest and Trans Polar Passages. Springer. 428 с.
20. Quillérou, E., Jacquot, M., Cudennec, A., & Bailly, D. (2015). The Arctic: Opportunities, Concerns and Challenges. Océanopolis-plateforme Océan-Climat. 11 с.
21. Reznikova, N., & Grod, M. (2024). Macroeconomic impacts of the circular transition: The green swans of decarbonization on the path to sustainability. Actual Problems of International Relations, Vol. 1(160).
22. Reznikova, N., Grydasova, G. (2024). Determinants for modification of dependence paradigm in the context of synergetic world order. Modification of economic dependence and achievement of climate neutrality at the crossroad. Boston: Primedia eLaunch. С. 9-73.
23. Reznikova, N., Panchenko, V., & Vitchenko, S. (2025). From fragmentation to mosaic integration: the infrastructure economy of the Arctic in the context of post-universalist globalization. Economic space, № 10. С. 279-289.
24. Rosenkranz, R. (2010). The northern drift of the global economy: the Arctic as an economic area and major traffic route. World Customs Journal, Vol. 4, № 1. 6 с.
25. United Nations Convention on the Law of the Sea (UNCLOS). (1982).
26. United States Geological Survey (USGS). (2009). Circum-Arctic Resource Appraisal: Estimates of Undiscovered Oil and Gas North of the Arctic Circle.
27. Zellen, B.S. (2013). The Fast-Changing Arctic: Rethinking Arctic Security for a Warmer World. University of Calgary Press. 448 с.
