Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЗМІН ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА
Гарафонова О.І.
Ставнічук В.В.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті розкрито сучасні підходи до формування стратегій розвитку підприємств агропромислового комплексу в умовах економічної нестабільності, посиленої конкуренції та інституційних трансформацій. Визначено, що ефективне стратегічне управління в АПК потребує системного використання адаптивних механізмів, що охоплюють аналітичну, нормативну та управлінську складові. Запропоновано структурну модель стратегування, яка враховує особливості галузі та забезпечує циклічний характер стратегічного процесу з постійним моніторингом і коригуванням цілей. Проведено порівняльний аналіз стратегічних пріоритетів підприємств різного масштабу, що засвідчив домінування орієнтації на зростання та інновації у великих підприємствах, тоді як малі переважно обирають стратегії стабілізації. Обґрунтовано доцільність використання багатофакторної системи показників ефективності реалізації стратегій, з урахуванням фінансових, технологічних та екологічних критеріїв. Результати дослідження можуть бути використані у практиці стратегічного планування в АПК, а також у розробці державної політики підтримки різних типів аграрних підприємств.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
стратегія розвитку, агропромисловий комплекс, стратегічне управління, адаптивність, механізми реалізації.
ПОСИЛАННЯ
1. Павлов О.І., Дідух С.М., Барвіненко В.Д. (2020). Інклюзивний розвиток агрохолдингів в системі продовольчої безпеки України. Економіка та управління АПК, № 2. С. 64–72.
2. Павлов-молодший О. (2023). Аграрний бізнес в регуляторній системі інклюзивного галузевого та соціально-просторового розвитку об’єднаних територіальних громад та районів України. Економіка та суспільство, Вип. 57.
3. Томашук І., Томашук І. (2023). Розвиток сільських територій України з урахуванням євроінтеграційного поступу держави. Управління змінами та інновації, № 7. С. 40–49.
4. Шебаніна О. (2022). Особливості діяльності аграрного підприємництва в умовах децентралізації. Науковий вісник Полісся, № 2(25). С. 46–58.
5. Agencja Restrukturyzacji i Modernizacji Rolnictwa. ARiMR.
6. Аналітика по CAP та Smart Villages в Польщі. JRC: Joint Research Centre.
7. Davydenko, N., Wasilewska, N., Boiko, S., & Wasilewski, M. (2022). Development of rural areas in Ukraine in the context of decentralization: An empirical study. Sustainability, No. 14(11). Article 6730.
8. Sachs, J.D. (2015). The Age of Sustainable Development. New York: Columbia University Press, 543 pp. ISBN: 978-0-231-17315-5
9. Byerlee, D., De Janvry, A., & Sadoulet, E. (2009). Agriculture for development: Toward a new paradigm. Annual Review of Resource Economics, Vol. 1. No. 1. Pp. 15–31.
10. Gagalyuk, T., & Valentinov, V. (2019). Agroholdings, turbulence, and resilience: The case of Ukraine. Journal of East European Management Studies, Vol. 24. Iss. 3. Pp. 484–496.
11. Павлов О.І., Дідух С.М., Барвіненко В.Д. (2020). Роль агрохолдингів в інклюзивному розвитку об’єднаних територіальних громад і районів: синергетичний ефект децентралізації. Регіональна економіка, № 4(98). С. 32-42.
