Перейти до вмісту (натисніть Enter)
СТРАТЕГІЧНІ, ТАКТИЧНІ І ОПЕРАТИВНІ УПРАВЛІНСЬКІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ САМОДОСТАТНЬОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ
Денисюк О.Г.
Цаль-Цалко Ю.С.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена дослідженню стратегічних, тактичних і оперативних управлінських інструментів забезпечення резильєнтності самодостатнього розвитку бізнесу в умовах непередбачуваних шоків та викликів. Розглянуто основні інструменти резильєнтності: систему внутрішнього контролю, диверсифіковані моделі бізнес-процесів, фінансовий захист, ресурсні резерви, альтернативні сценарії розвитку, інноваційну діяльність, цифровізацію та моніторинг середовища. Проаналізовано стан резильєнтності на прикладі господарських організацій виробництва молочних продуктів України за 2010-2024 роки, що показав здатність галузі до швидкого відновлення після воєнних потрясінь 2022 року. Обґрунтовано ключову роль компонентів внутрішнього контролю – комплаєнсу, внутрішнього аудиту та управління ризиками у формуванні стійкої резильєнтності бізнecу на всіх рівнях управління.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
резильєнтність, самодостатній розвиток, стратегічне управління, тактичне управління, оперативне управління, внутрішній контроль, комплаєнс, управління ризиками.
ПОСИЛАННЯ
1. Business Resilience in Times of Uncertainty. BCG.
2. Білецька І., Яблонь В. (2025). Стратегічне управління як інструмент забезпечення стабільного розвитку підприємства. Modeling the development of the economic systems, № 1. С. 26-31.
3. Божок Є., Пирожков С., Хамітов Н. Резильєнтність (2021). Стратегія виживання в умовах гібридних загроз. Укрінформ.
4. Гудзь О.І. (2018). Стратегія розвитку підприємства: сутність та класифікація. Економіка та суспільство, № 18. С. 346-352.
5. Денисюк О.Г. (2025). Сутність поняття «самодостатній економічний розвиток господарських організацій». Економіка, управління та адміністрування, № 2(112). С. 13-26.
6. Іванюк У.В. (2021). Ретроспективний аналіз резильєнтності соціально-економічної системи України в умовах глобальної фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. Економіка та суспільство, Вип. 27.
7. Корольчук О.Л. (2021). Безпекові аспекти соціогуманітарної й економічної стабільності у формуванні національної резильєнтності в Україні. Право та державне управління, № 2. C. 114-118.
8. Лазос Г.П. (2018). Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології, Т. 3.: Консультативна психологія і психотерапія, Вип. 14. Вінниця, С. 26-64.
9. Лігоненко Л.О., Андрійчук В.А. (2023). Резильєнтність в економічному контексті: аналіз світових трендів та перспективи наукових досліджень. Стратегія економічного розвитку України, Вип. 52. С. 16-37.
10. Лук’янова В., Головач Т., Закрижевська І. (2023). Стратегування як інструмент забезпечення ефективного функціонування підприємства. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, № 314(1). С. 234-238.
11. Державна служба статистики України.
12. Консалтингова компанія McKinsey.
13. Полякова О.Ю. (2024). Виклики, загрози та ризики у контексті резильєнтності економіки. Проблеми економіки, № 3. C. 126-134.
14. Полянський В.О. (2024). Механізм формування «шоків» в економіці та їх характерні ознаки. Економіка та суспільство, № 64.
15. Савицька Н.Л., Пахуча Е. (2024). Ринкова резильєнтність бізнесу: теоретичний конструкт. Бізнес Інформ, № 2. С. 244-257.
16. Хаустова В.Є., Решетняк О.І. (2023). Резильєнтність економіки: сутність і виклики для України. Бізнес Інформ, № 7. C. 30-41.
17. Череватський Д.Ю. (2023). Резильєнтність економіки та економіка резильєнтності. Економіка промисловості, № 1(101). С. 31-39.
