ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ

Артамонова Г.В.
Київський столичний університет ім. Бориса Грінченка
https://orcid.org/0000-0003-1653-9193
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.204.24-29

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті обґрунтовано сучасні підходи та інструменти підвищення ефективності організації управління персоналом у міжнародних компаніях в умовах глобалізації, цифрової трансформації та зростаючої конкурен-ції за кваліфікований персонал. Проаналізовано вплив крос-культурних відмінностей, гібридних і дистанційних моделей роботи, впровадження HR-технологій та штучного інтелекту на формування кадрових стратегій. Виявлено основні виклики, що постають перед міжнародними компаніями. Розкрито значення цифрової транс-формації HR-процесів для оптимізації рекрутингу, навчання та розвитку співробітників, прогнозування кадро-вих ризиків і підвищення залученості. Доведено, що стратегічне управління персоналом є ключовим чинником конкурентоспроможності міжнародних компаній, який потребує інтеграції гнучких форматів роботи, інклю-зивних політик, системного розвитку талантів та тісного партнерства HR з бізнесом. Запропоновано напрями підвищення ефективності управління персоналом. Результати дослідження мають практичне значення для роз-робки ефективних HR-стратегій, здатних забезпечити стійкість та зростання міжнародних компаній у мінли-вому глобальному середовищі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

управління персоналом, міжнародний менеджмент, конкурентоздатність компаній, менеджмент міжнародних компаній, HR-технології, гібридна модель роботи

ПОСИЛАННЯ

1. Cicek, I., & Demir, M. (2015). Efficiency of human resource management: differences in actual/perceptual performance evaluations. Journal of Management, Marketing and Logistics, Vol. 2. Iss. 4. Pp. 403-423.
Link: https://surl.li/trudik
2. 26th Annual Global CEO Survey: Interviews with Businesses in Ukraine. (2023). PwC.
Link: https://surl.li/wydtwg
3. McShane, S.L., & Von Glinow, M.A. (2017). Team Dynamics. In Organizational Behavior (8th ed., pp. 222–257). New York: McGraw-Hill Education.
Link: https://surl.li/xfwfbz
4. Hofstede, G., Hofstede, G.J., & Minkov, M. (2010). Cultures and Organizations: Software of the Mind. Inter-cultural Cooperation and Its Importance for Survival. 3rd ed. New York: McGraw-Hill, 576 p. ISBN 978-0-07-166418-9.
5. Hofstede, G. (2011). Dimensionalizing Cultures: The Hofstede Model in Context. Readings in Psychology and Culture, № 2(1).
DOI: https://doi.org/10.9707/2307-0919.1014
6. Подра О.П., Шах Д.І. (2025). Дослідження впливу крос-культурних відмінностей на здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку, Вип. 7. № 1. С. 112-119.
Link: https://surl.li/wcwtal
7. Bersin, J. (2024). HR Predictions for 2024: The Global Search for Productivity.
Link: https://surli.cc/mvkref
8. Global Human Capital Trends. (2025). Deloitte. 106 р.
Link: https://surl.lu/jhqvam
9. The Definitive Guide to Human Resources and the Systemic HR Initiative. (2025). The Joshbersin Company.
Link: https://joshbersin.com/systemichr
10. Eprianto, I.D., Djunaedi, Mulyanto T., & Sumarno S. (2025). Digital Transformation in Human Resource Management: Challenges and Opportunities for Modern Organizations. Maneggio, № 2(1). Pр. 11-24.
DOI: https://doi.org/10.62872/vv9pmq42
11. Matthews, B. (2025). Global HR trends every HR professional should know.
Link: https://remote.com/blog/global-hr/global-hr-trends
12. Mahajan, S. (2025). 7 Best Practices for Cross-Cultural Team Management.
Link: https://surl.li/ednaaq