ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ В СИСТЕМІ ПРІОРИТЕТІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Мілька А.І.
Полтавський університет економіки і торгівлі
https://orcid.org/0000-0003-1394-6746
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.205.160-169

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті досліджуються проблеми еколого-економічної безпеки українських підприємств у контексті реалізації пріоритетів сталого розвитку та євроінтеграційних трансформацій. Проаналізовано динаміку ключових індикаторів екологічної безпеки: енергоємності, вуглецевоємності, водоємності та відходоємності ВВП за період 2015-2023 рр. Встановлено, що промисловість споживає близько третини кінцевої енергії країни, а підприємства енергогенерації, металургії та хімічної промисловості залишаються основними джерелами викидів забруднюючих речовин та парникових газів. Виявлено позитивні тенденції щодо зниження енергоємності (88,9% до 2015 р.) та вуглецевоємності ВВП (72,2%), а також скорочення викидів забруднюючих речовин на 57,2%. Разом із тим, досягнуті результати потребують подальшого посилення екологічної політики та впровадження інноваційних технологій, здатних забезпечити системне зменшення антропогенного навантаження на довкілля.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

еколого-економічна безпека, сталий розвиток, промислові підприємства, екологічна відповідальність, екологічна політика, євроінтеграція.

ПОСИЛАННЯ

1. Nilsson, M., Griggs, D., & Visbeck, M. (2016). Map the interactions between Sustainable Development Goals.. Nature, Pp. 320–322.
DOI: https://doi.org/10.1038/534320a
2. Griggs, D. & etc. (2013). Sustainable development goals for people and planet. Nature, Pp. 305–307.
DOI: https://doi.org/10.1038/495305a
3. Sachs, J. & etc. (2020). The Sustainable Development Goals and COVID-19. Sustainable Development Report 2020. Cambridge: Cambridge University Press.
DOI: https://doi.org/10.1017/9781108992411
4. Xu, Z. & etc. (2020). Assessing progress towards sustainable development over space and time. Nature. Pp. 74–78.
DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-019-1846-3
5. Weitz, N. & etc. (2018). Towards systemic and contextual priority setting for implementing the 2030 Agenda. Sustainability Science, Pp. 531–548.
DOI: https://doi.org/10.1007/s11625-017-0470-0
6. Biermann, F., Kanie, N., & Kim, R.E. (2017). Global governance by goal- setting: the novel approach of the UN Sustainable Development Goals.. Current Opinion in Environmental Sustainability, Pp. 26–31.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.cosust.2017.01.010
7. Le Blanc, D. (2015). Towards integration at last? The sustainable development goals as a network of targets.. Sustainable Development, Pp. 176–187.
DOI: https://doi.org/10.1002/sd.1582
8. Kanie, N., & Biermann, F. (2017). Governing through goals: Sustainable development goals as governance innovation. Cambridge, MA: MIT Press..
DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/10894.001.0001
9. Stevance, A.S. (2017). A guide to SDG interactions: From science to implementation. Paris: International Council for Science (ICSU).
Link: https://surl.li/jwikdd
10. Nilsson, M. & etc. (2018). Mapping interactions between the sustainable development goals: lessons learned and ways forward. Sustainability Science. Pp. 1489–1503.
DOI: https://doi.org/10.1007/s11625-018-0604-z
11. Державна Служба Статистики України.
Link: https://www.ukrstat.gov.ua
12. Моніторинговий звіт «Цілі сталого розвитку. Україна, 2020». Unicef.
Link: https://surl.lt/bncmqs