Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ДІЯЛЬНІСТЬ КИТАЙСЬКИХ ТНК НА АФРИКАНСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ: ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ І ПЕРСПЕКТИВИ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті проаналізовано стратегічну роль китайських транснаціональних корпорацій (ТНК) у трансформації глобального економічного простору, зосереджуючи увагу на їхній активній експансії в країни Африки. Розкрито ключові характеристики китайської моделі інтернаціоналізації бізнесу: тісну взаємодію ТНК із державними структурами, довгострокове стратегічне планування, орієнтацію на країни Глобального Півдня та реалізацію інфраструктурно-сировинних проєктів. Висвітлено інституційні механізми підтримки, зокрема державне фінансування, дипломатичний супровід та створення спеціальних економічних зон. Проведено аналіз впливу китайських ТНК на країни Африки в економічному, соціальному, технологічному, екологічному та геополітичному вимірах. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення взаємовигідного співробітництва.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
китайські транснаціональні корпорації, африканські країни, китайсько-африканське економічне співробітництво, економічна експансія, інвестиційна діяльність, проєкт.
ПОСИЛАННЯ
1. Гармаш А. (2019). «Один пояс, один шлях»: наскільки «шовковим» буде шлях для Африки? ADASTRA.
2. Глебов В., Покась М. (2025). Зовнішня політика та дипломатія КНР на Африканському континенті. Медіафорум : аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент, № 16. С. 205–217.
3. Савченко М.В., Порохня В.А., Атаманенко П.О. (2023). Інтеграція Китаю у африканський ринок та її вплив на західний світ. Бізнес-Інформ, № 8. С. 30–36.
4. Transnational corporations (TNC). United Nations Conference on Trade and Development. UNCTAD.
5. Олійник О. (2022). Еволюція політики Китайської Народної Республіки щодо країн Африки. Регіональні студії, № 31. С. 124–128.
6. Пермінов О.В., Чігіра А.С. (2022). Африканський вектор зовнішньої політики Китаю: традиції та сучасність. Філософія та політологія в контексті сучасної культури, Т. 14. № 1(29). С. 93–99.
7. Сімахова А.О., Юрчук К.Ю. (2024). Оцінка впливу діяльності ТНК на країни, що розвиваються. Економіка, управління та адміністрування, № 3(109). С. 8–52.
8. Татакі Д.Д. (2021). Сучасний стан співробітництва між Китаєм та країнами Африки: інвестиційний аспект, Політикус. Вип 6. С. 107–110.
9. Тихоненко І.В., Вуйко В.В.(2017). Економічний вектор африканської політики КНР: виклики та перспективи. Наукові праці. Політологія, Т. 309. № 297. С. 66–69.
10. Угву В.У. (2020). Стратегія КНР щодо країн Африки : дис. … канд. політ. наук : 23.00.04. КНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 234 с.
11. Українець Л. (2013). Визначення основних чинників прямих закордонних інвестицій з Китаю у країни Африки. Журнал європейської економіки, № 4. С. 458–472.
12. Шевченко П. (2023). Китайський континент: як Пекін посилюється в Африці. LB.ua.
13. Alden, C. (2007). China in Africa: Partner, Competitor or Hegemon? London : Zed Books, 180 с.
14. Brautigam, D. (2009). The dragon’s gift: The real story of China in Africa. Oxford : Oxford University Press.
15. Brautigam, D., Hwang, J., & Wang, Lu. (2015). Chinese-financed Hydropower Projects in Sub-Saharan Africa. Johns Hopkins University. SAIS. China-Africa Research Initiative, No. 8. С. 38–50.
16. China and Africa Expanding Economic Ties in and Evolving Global Context. World bank.
17. China Global Investment Tracker. American Enterprise Institute.
18. Forum on China–Africa Cooperation (FOCAC). Key Documents and Initiatives.
19. Mlambo, C., Kushamba, A., & Simawu, M. (2016). China-Africa Relations: What Lies Beneath? The Chinese Economy, Vol. 49. No. 4. С. 257–276.
20. Morgan, P., & Nicholson, J. (2016). Does China Have a Looming Africa Problem? The Diplomat.
21. Africa’s development dynamics 2021: Digital transformation for quality jobs. Organisation for Economic Co-operation and Development, (2021). OECD.
22. World Investment Report 2022: International Tax Reforms and Sustainable Investment. (2022). UNCTAD.
23. Waqar, S., Ahmed, S., & Badshah, I. (2021). Chinese FDI for Infrastructure Development in Africa – Assessing the Impact of Cooperation. Studies of Applied Economics, Vol. 39(3).
