ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кирилюк І.М.
Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького
https://orcid.org/0000-0003-3365-7239
Тележенко Д.О.
Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького
Радченко Т.А.
Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.207.13-17

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено інституційні засади та механізми реалізації державної кадрової політики в системі публічної служби України. Визначено сутність державної кадрової політики як стратегічного інструменту забезпечення ефективності функціонування державного апарату. Проаналізовано сучасну нормативно-правову базу, яка регулює кадрові процеси у сфері публічної служби, зокрема Закон України «Про державну службу», Стратегію реформування державного управління та інші стратегічні документи. Розкрито роль Національного агентства України з питань державної служби у формуванні професійного корпусу державних службовців. Особливу увагу приділено механізмам добору, оцінювання, мотивації та професійного розвитку персоналу. Обґрунтовано потребу в цифровізації кадрових процесів, впровадженні компетентнісного підходу та посиленні інституційної спроможності органів публічної влади. Запропоновано напрями вдосконалення державної кадрової політики на основі інноваційних управлінських технологій, європейських стандартів HR-менеджменту та принципів належного врядування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

державна кадрова політика, публічна служба, управління персоналом, інституційні механізми, компетентнісний підхід, цифровізація, державне управління, HR-менеджмент, стратегія реформування, ефективність публічної служби.

ПОСИЛАННЯ

1. Руснак А., Багрім О. (2025). Концептуальні підходи до управління людськими ресурсами у сфері державної служби: еволюція теорій та сучасні виклики. Аспекти публічного управління, Вип. 13(3). С. 5-11.
DOI: https://doi.org/10.15421/152524
2. Гринчишин І.М., Перетятко Л.А. (2021). Управління людськими ресурсами в органах місцевого самоврядування: сучасні тренди та виклики. Ефективна економіка, № 11.
DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.11.19
3. Білоус С.П., Биковець Н.П. (2021). Напрями реалізації державної кадрової політики. Науковий вісник Одеського національного економічного університету : зб. наук. пр., № 1–2(278–279). С. 53–58.
Link: https://surl.lu/chmsce
4. Витко Т.Ю. (2016). Державна кадрова політика України: сутність, сучасний стан і перспективи розвитку. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування, № 1.
Link: http://el-zbirn-du.at.ua/2016_1/3.pdf
5. Пархоменко-Куцевіл О.І. (2023). Проблеми системи управління людськими ресурсами державної служби України. Інвестиції: практика та досвід, № 13. С. 97-102.
DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.13.97
6. Година М.А. Зміст, структура та значення професійного розвитку державних службовців у системі заходів організаційно-правового забезпечення публічної служби в Україні. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія: Державне управління, Т. 31(70). № 2. С. 18-23
Link: https://surl.li/rsnkwq
7. Авербух Г.М., Сухорукова А.Л. (2022). Шляхи підвищення ефективності та дієвості механізмів управління персоналом публічної служби в контексті європейської інтеграції. Публічне урядування, Вип. 3(28). С. 10-16.
DOI: https://doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-1
8. Сопілко І., Крутась В. (2022). Автоматизація і цифровізація процесів з питань управління персоналом на державній службі. Наукові праці Київського авіаційного інституту, Вип. 1(62). С. 85–90.
DOI: https://doi.org/10.18372/2307-9061.62.16486