Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЕКОНОМІКА СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ: СИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ СТРУКТУРНОЇ СТІЙКОСТІ СУСПІЛЬСТВА
Ляшенко О.М.
Михайловська О.В.
Ткаленко Н.В.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті запропоновано поведінкову модель стратегічної адаптації соціальної стійкості, яка поєднує підходи економіки добробуту з динамікою соціальних преференцій. На основі модифікованої системи рівнянь Лотки-Вольтерра змодельовано взаємодію трьох типів соціальних агентів: альтруїстів, егоїстів та умовних кооператорів. Останні виконують роль адаптивного прошарку, що реагує на соціальний дисбаланс і виконує функцію пом’якшення радикалізації системи. У моделі враховано динаміку виснаження кооператорів, механізми зовнішнього тиску, інституційну підтримку та ефекти повторних шоків. Результати чисельного моделювання показують, що в умовах нейтрального середовища соціальні норми демонструють циклічну динаміку. Водночас зовнішні шоки спричиняють зсув у бік егоїстичних стратегій, а постійний тиск руйнує кооперативну рівновагу. Інституційна підтримка (зокрема через освіту, моральні наративи та соціальну інфраструктуру) є вирішальною для збереження структурного балансу суспільства. Модель дозволяє виявити критичні пороги стабільності суспільно-економічної системи, які демонструють нелінійну реакцію суспільства на зміну сили тиску та інституційної підтримки. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до моделі третього типу агентів - кооператорів, а також у моделюванні механізмів радикалізації та зворотного переходу до нейтральності. Визначено умови, за яких кооперативна поведінка може бути стійкою навіть за умов тиску й повторних криз. Практична цінність роботи полягає у формалізації механізмів, що можуть бути використані для проектування адаптивних соціально-економічних політик, спрямованих на збереження громадянської згуртованості й запобігання дезінтеграції суспільства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
економіка добробуту, соціальна стійкість, кооперація, стратегічна адаптація, поведінкова економіка, інституційна підтримка, моделювання системної динаміки.
ПОСИЛАННЯ
1. Anh, H., Duong, M., & Perc, M. (2024). Evolutionary mechanisms that promote cooperation may not promote social welfare. Journal of the Royal Society, Interface, Vol. 21 Iss. 220.
2. Antoni, D., & Sabatini, F. (2017). Social cooperatives, social welfare associations and social networks. Review of Social Economy, No. 75. Pp. 212-230.
3. Calabrese, G., & Falavigna, G. (2024). Do social cooperatives stimulate social change? An investigation on Italian firms based on DEA-Malmquist approach. Technological Forecasting and Social Change, Vol. 199.
4. Fernández-Guadaño, J., López-Millán, M., & Sarria-Pedroza, J. (2020). Cooperative Entrepreneurship Model for Sustainable Development. Sustainability, Vol. 12. No. 13.
5. Flechtner, S. (2024). Beyond fads and magic bullets: The promise of behavioral approaches in development economics. Journal of Economic Surveys, No. 39. Pp. 1488-1522.
6. Fowler, J., & Christakis, N. (2009). Cooperative behavior cascades in human social networks. Proceedings of the National Academy of Sciences, No. 107. Pp. 5334-5338.
7. Gallo, E., & Yan, C. (2015). The effects of reputational and social knowledge on cooperation. Proceedings of the National Academy of Sciences, No. 112. Pp. 3647-3652.
8. Gallo, E., Riyanto, Y., Teh, T., & Roy, N. (2019). Strong links promote the emergence of cooperative elites. Scientific Reports, No. 9.
9. Griessmair, M., & Hippmann, P. (2022). Anger, guilt, and repeated cooperation in social dilemmas.. Emotion, Vol. 22. No. 3. Pp. 444-465.
10. Guzmán, C., Santos, F., & Barroso, M. (2020). Analysing the links between cooperative principles, entrepreneurial orientation and performance. Small Business Economics, Vol. 55. Pp. 1015-1089.
11. Joshi, J. (2024). Understanding the Role of Cooperatives in Economic Development. AMC Journal (Dhangadhi), Vol. 5(1). Pp. 101-117.
12. Kerr, N., & Kaufman-Gilliland, C. (1997). «… and besides, I probably couldn't have made a difference anyway»: Justification of Social Dilemma Defection via Perceived Self-Inefficacy. Journal of Experimental Social Psychology, No. 33. Pp. 211-230.
13. Mullainathan, S., & Datta, S. (2014). Behavioral Design: A New Approach to Development Policy. Microeconomics: Welfare Economics & Collective Decision-Making eJournal.
14. Napitupulu, L., Bouma, J., Graham, S., & Reyes‐García, V. (2020). Can Development Programs Shape Cooperation?. Human Nature, No. 31. Pp. 174-195.
15. Ong, D., Zaki, J., & Gruber, J. (2017). Increased Cooperative Behavior Across Remitted Bipolar I Disorder and Major Depression: Insights Utilizing a Behavioral Economic Trust Game. Journal of Abnormal Psychology, No. 126. Pp. 1–7.
16. Ribas, W., Pedroso, B., Vargas, L., Picinin, C., & De Freitas Júnior, M. (2022). Cooperative Organization and Its Characteristics in Economic and Social Development (1995 to 2020). Sustainability, Vol. 14(14). 8470.
17. Shao, S., & Wu, B. (2024). Value-behavior inconsistency is robust to promote cooperative behavior in structured populations. Chaos, No. 34.
18. Smith, A., Pedersen, E., Forster, D., McCullough, M., & Lieberman, D. (2017). Cooperation: The roles of interpersonal value and gratitude. Evolution and Human Behavior, No. 38. Pp. 695-703.
19. Struwe, N., Blanco, E., & Walker, J. (2024). Increasing benefits in one-time public goods does not promote cooperation. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, No. 121.
20. Wang, G., Li, J., Wang, W., Niu, X., & Wang, Y. (2024). Confusion cannot explain cooperative behavior in public goods games. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, No. 121.
21. Ляшенко О.М., Дем’янюк О.Б. (2025). Соціальні фактори в оцінці економічної поведінки: перспективи поведінкової економіки. Інфраструктура ринку, Вип. 82. C. 34-40
