Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ГЛОБАЛЬНІ ІМПЕРАТИВИ ЗЕЛЕНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено феномен зеленої трансформації як сукупність глобальних імперативів, що визначають сучасні напрями структурних змін у світовій економіці. Обґрунтовано, що зелена трансформація виходить за межі екологічної політики та постає системною рамкою, яка перепрошиває інституційні, ринкові та конкурентні механізми розвитку. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розуміння трансформаційних імперативів, їх інституційне закріплення та роль ринків як механізму їх економічної реалізації. Показано, що екологічні вимоги дедалі більше інтерналізуються у міжнародній торгівлі, глобальних ланцюгах доданої вартості та конкурентних стратегіях, формуючи нові критерії доступу до ринків і капіталу. Окрему увагу приділено наслідкам зеленої трансформації для країн з перехідною економікою. Обґрунтовано, що для України інтеграція зелених імперативів є не факультативним напрямом розвитку, а умовою зміни позицій у глобальній економічній ієрархії та підготовки до поглиблення європейської інтеграції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
зелена трансформація, глобальні імперативи, сталий розвиток, інституційні зміни, ринкова селекція, цифрові технології, конкурентоспроможність, глобальні ланцюги доданої вартості
ПОСИЛАННЯ
1. Leach M. What is Green? Transformation imperatives and knowledge politics. The Politics of Green Transformations / Ian Scoones, Melissa Leach, Peter Newell. Publisher: Routledge, 2025. 239 р.
2. Navigating green and digital transitions: five imperatives for effective STI policy. OECD science, technology and industry policy papers. November 2023. No. 162.
3. Гончаренко О.В., Багорка, Д.А., Іванова М.А. Стратегічні імперативи розвитку сільськогосподарських підприємств в контексті реалізації європейського Зеленого курсу. Інноваційна економіка. 2023. № 3. С. 100–105.
4. Чала В.С. Глобальні імперативи зеленої економіки у парадигмі сталого розвитку : дис. … д-ра екон. наук : 08.00.02. Київ : КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 2023.
5. Lanoie P., Laurent‐Lucchetti J., Johnstone N., Ambec S. Environmental policy, innovation and performance: new insights on the porter hypothesis. Economic Management Strategy. 2011. № 20 (3). P. 803-842.
6. Vargas-Hernández J.G. Strategic transformational transition of green economy, green growth and sustainable development: institutional approach. International Journal of Environmental Sustainability and Green Technologies. 2020. № 11 (1). Р. 34–56.
7. Blomsma F., Brennan G. The emergence of circular economy: a new framing around prolonging resource productivity. Journal of Industrial Ecology. 2017. Vol. 21. No. 3. P. 603-614.
8. The Financial System We Need: Aligning the Financial System with Sustainable Development: UNEP Inquiry Report. Nairobi: UNEP, October 2015. 112 p.
9. Гнедіна К.В., Сорока А.В. Декарбонізація економіки як чинник забезпечення кліматично нейтрального майбутьного: сучасні виклики і перспективи в Україні та світі. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 54.
10. Eckersley R. Greening states and societies: from transitions to great transformations. Environmental Politics. 2021. Vol. 30, No. 1–2. P. 245–265.
11. Porter M.E., van der Linde C. Toward a new conception of the environment–competitiveness relationship. Journal of Economic Perspectives. 1995. Vol. 9, No. 4. P. 97–118.
12. Trade and Environmental Sustainability / World Trade Organization (WTO). 2015.
