Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЗАРПЛАТОУТВОРЮЧІ СКЛАДНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА: НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджується проблема ефективності відрядної форми оплати праці як інструменту економічної політики підприємства в сучасних умовах функціонування промислових підприємств України, що характеризуються воєнним станом, гострим дефіцитом трудових ресурсів, високим рівнем соціально-економічної нестабільності та сезонністю виробничих процесів. Обґрунтовується теза про те, що відрядна система оплати праці, яка традиційно розглядалась як інструмент стимулювання продуктивності, в зазначених умовах втрачає здатність виконувати свої базові мотиваційні та регуляторні функції. Показано, що за наявності кадрового голоду та хвилеподібних змін виробничого навантаження відрядна оплата провокує внутрішню конкуренцію між працівниками, саботаж процесів навчання нових кадрів, соціальну напругу в колективі та ускладнює інтеграцію персоналу в пікові періоди. Особливу увагу приділено аналізу соціально-поведінкових наслідків застосування відрядної системи, які призводять до зниження стабільності трудових колективів і зростання управлінських ризиків. На основі положень класичних теорій мотивації праці обґрунтовується необхідність переходу від індивідуалізованих форм стимулювання до моделей, орієнтованих на колективний економічний результат діяльності підприємства. Запропоновано концептуальний підхід до трансформації системи оплати праці, що поєднує погодинну оплату з механізмами колективного преміювання, прив’язаними до загальних показників ефективності виробництва. Зроблено висновок про доцільність перегляду традиційних підходів до організації оплати праці в умовах воєнної економіки з метою підвищення стійкості підприємств і збереження людського капіталу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
відрядна оплата праці; мотивація персоналу; економіка праці; кадровий дефіцит; сезонність виробництва; воєнна економіка; економічна політика; системи стимулювання праці
ПОСИЛАННЯ
1. Даньків Й.Я., Остап’юк М.Я., Даньків В.Й. (2015) Теоретичні концепції заробітної плати (суть, форми та системи оплати в умовах організації виробництва). Економічні та виробничо-економічні системи в координатах сталого розвитку : колектив. монографія. ред. А.О. Касич, М.М. Хоменко. С. 210-219. Кременчук: Кременчуцька міська друкарня.
2. Іванова М.І., Варяниченко О.В. (2017). Порівняння та використання сучасних методів організації оплати праці. Ефективна економіка, № 5.
3. Завіновська Г.Г. (2003) Економіка праці: навч. посібник. Київ: КНЕУ.
4. Козар К.В. (2013).Удосконалення системи оплати праці персоналу на підприємстві в сучасних умовах функціонування малого та середнього бізнесу. Технології та дизайн.. № 1(6).
5. Дороніна О.А. (2011) Проблеми та перспективи використання грейдової системи оплати праці у сучасній кадровій політиці. Економіка, організація і управління підприємством. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки, № 4(49). С. 113-116.
6. Поліщук П.В. (2011). Аналіз методів та систем оцінки і оплати праці. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. № 3(3). С. 255-258.
7. Коваленко О.В. Привалова К.В. (2014) Вдосконалення системи оплати праці на підприємстві. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. № 8. С. 60-66.
8. Дороніна О.А. (2016) Напрями удосконалення системи оплати праці як складова кадрової політики підприємства. Вісник ДДФА. Економічні науки.
9. Дуброва Н.П. (2024) Двофакторна теорія мотивації Герцберга : критичний погляд та практичне застосування. Економіка та суспільство. № 55. С. 112–118.
10. Сайко В.Р. (2024). Процесуальні та змістовні теорії мотивації: дослідження їхньої сутності та можливостей застосування в системі проєктного менеджменту. Ефективна економіка, № 3.
11. Міхов Л.І. (2013). Удосконалення системи стимулювання праці робітників. Економіна та управління підприємствами. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу, № 2. С. 89-94.
12. Дороніна О., Лабунський В. (2022). Управління оплатою праці на промисловому підприємстві як засіб зниження конфліктогенності соціально-трудових відносин. Економіка і організація управління, № 3(47). С. 126-134.