Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОЛЬЩІ У СКЛАДІ ЕС : ТОРГІВЛЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, ІННОВАЦІЇ (in English)
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Польщі вдалося зберігати відносно стабільне економічне зростання майже 30 років, навіть у періоди світової фінансової кризи 2007–2009 рр. і боргової кризи в Європейському Союзі. Феномен слабкої сприйнятливості Польщі до кризових явищ зумовлений довгостроковими наслідками постсоціалістичних перетворень, деякими об'єктивними характеристиками економіко-географічного становища країни, а також специфікою економічної ситуації після її вступу до ЄС у 2004 р. Метою статті є дослідження зовнішньоекономічних чинників розвитку польської економіки у складі Європейського Союзу з акцентом на торговельну, інвестиційну та інноваційну складові її зовнішньоекономічних відносин. Слабка сприйнятливість польської економіки до криз обумовлена кількома чинниками. Ліквідація митних бар'єрів та перешкод для руху капіталу після вступу Польщі до ЄС сприятливо вплинули на динаміку ПІІ. Велику роль відіграв ємний внутрішній ринок і слабка залежність від зовнішнього попиту. Крім того, експорт Польщі не сильно залежав від будь-якої обмеженої групи товарів. Однак, інноваційний рівень польської економіки на тлі інших країн ЄС залишається невисоким. Польща входить до країн – поміркованих інноваторів. Зроблено висновок про те, що Польща побудувала досить конкурентоспроможну економіку, посівши вигідне місце у системі поділу праці в Європі. До цілої низки довгострокових чинників можна віднести радикальні економічні реформи 1990 р., які дозволили знайти інвесторів великих підприємств, зберігши промисловий сектор країни. Польська промисловість знайшла вдалу експортну нішу з виробництва запасних частин та компонентів, яка дозволила вбудувати її у виробничі ланцюжки європейських та світових підприємств. Завдяки вступу до ЄС та залученню субсидій ЄС вдалося підтримати економічно та соціально вразливий агропромисловий сектор. Однак на даний момент помітних успіхів в інноваційному розвитку польської економіки не спостерігається: поступово скорочуються такі порівняльні переваги, як недорога робоча сила, недостатній рівень приватних інвестицій. Крім того, надмірна орієнтація експорту лише на ринки ЄС ставить польську економіку перед новими викликами, які здатні підірвати у майбутньому її стійкість до світових криз.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
зовнішньоекономічні відносини, євроінтеграція, зовнішня торгівля, експорт, імпорт, сталий розвиток, економічний розвиток, інвестиції, інноваційний розвиток, Польща, ЕС
ПОСИЛАННЯ
1. Balcerowicz, L. (1997). Socjalizm, kapitalizm, transformacja:szkice z przełomu epok. Warszawa.
2. Domański, B. (2006). Polski przemysł na tle przemysłu Europy Środkowej i Wschodniej. Prace Komisji Geografii Przemysłu, No. 8. Pp. 27‒35.
3. Druk w Polsce. Analiza rynku i jego przyszłość w dobie digitalizacji (2019).
4. European Innovation Scoreboard (2023). European Commission.
5. Fiszer, J.M. (2019). Polska w Unii Europejskiej – sukcesy, porażki, zagrożenia i perspektywy. Myśl Ekonomiczna i Polityczna, No. 1. Pp. 269‒293.
6. Gomułka, S. (2017) Wzrost gospodarczy Polski w perspektywie światowej i długofalowej: do roku 2015, ostatnie dwa lata, prognozy. Perspektywy dla Polski. Polska gospodarka w latach 2015-2017 na tle lat wcześniejszych i prognozy na przyszłość. Warszawa. Pp. 23‒46.
7. Indeks Wolności Gospodarczej 2024. (2024).
8. Kolejny spadek Polski w RANKINGU Banku Światowego Doing Business (2023).
9. Łaszek, A., & Trzeciakowski, R. (2024) Inwestycje a wzrost polskiej gospodarki. Za mało inwestycje prywatnych. Perspektywy dla Polski. Polska gospodarka na tle lat wcześniejszych i prognozy na przyszłość, Warszawa. Pp. 47‒142.
10. Mierzwa, D., & Jankiewicz, S. (2017) Repolonizacja sektora bankowego – poglądy i dyskusje. Zarządzanie i Finanse Journal of Management and Finance, Vol. 15. No. 2. Pp. 77‒88.
11. Moody’s predicts weakening of Poland’s rating. (2020).
12. Moody's affirms Poland's A2 ratings; maintains stable outlook. (2024).
13. Pasiebriak, P. (2018). Membership of Poland in the European Union. Convergence, Trade and Foreign Direct Investment. Keizai Boeki Kenkyu (The Studies in Economics and Trade). The Annual Bulletin. Pp. 229‒238.
14. Piatkowski, M. (2018) Europe's Growth Champion: Insights from the Economic Rise of Poland. Oxford. Plan Morawieckiego nie działa? Ważny wskaźnik spadł do najniższego poziomu od 30 lat. (2020).
15. Plan Morawieckiego nie działa? Ważny wskaźnik spadł do najniższego poziomu od 30 lat. (2020).
16. Poland : Exports, percent of GDP. (2024).
17. Polska na 41 miejscu w rankingu korupcji. (2020).
18. Polska wobec światowego kryzysu gospodarczego. (2009).
19. Rocznik Statystyczny Handlu Zagranicznego 2019. (2019).
20. Rocznik Statystyczny Przemysłu-2022. (2023).
21. Tusińska, M. (2014). Konkurencyjność międzynarodowa a rozwój społeczno-gospodarczy. Przypadek Polski na tle krajów Unii Europejskiej. Katowice.
22. Lessons from Poland. Insights for Poland. A Sustainable and Inclusible Transition to High Income Status. (2017). World Bank Group.
23. Zestawienie transferów finansowych środków unijnych od początku członkostwa Polski w UE (stan na koniec grudnia 2022 r.). (2023).