Перейти до вмісту (натисніть Enter)
МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД (in English)
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Глобальна цифровізація суттєво трансформує сучасну систему міжнародних економічних відносин, змінюючи не лише виробничі процеси та форми ринкової взаємодії, а й механізми створення, поширення та використання технологій у світовій економіці. В умовах цифрової економіки традиційні підходи до трактування міжнародного трансферу технологій, сформовані переважно в межах індустріальної парадигми, дедалі частіше виявляються недостатніми для пояснення сучасних процесів технологічного обміну. Класичні визначення зазвичай розглядають трансфер технологій як лінійний та транзакційний процес передачі матеріалізованих технологічних рішень або ноу-хау від країни-донора до країни-реципієнта, що не повною мірою відображає реалії цифрової трансформації.
Метою статті є концептуальне переосмислення сутності міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації шляхом формування авторського підходу, який враховує структурні зміни, зумовлені розвитком цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інституційних механізмів регулювання. У межах дослідження здійснено критичний аналіз класичних, інституційних та мережевих підходів до трактування трансферу технологій, а також узагальнено наукові напрацювання у сфері цифрової економіки та інноваційної теорії.
У результаті дослідження запропоновано авторське визначення міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації як багатовекторного, багаторівневого та інституційно опосередкованого процесу передачі знань, технологічних рішень і цифрових інновацій між суб’єктами міжнародної економіки, що здійснюється з використанням цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інструментів цифрової взаємодії. Запропонований підхід акцентує увагу на нелінійному характері технологічних потоків, взаємодії учасників на різних рівнях економічної системи — від мікрорівня підприємств і наукових установ до макрорівня національних і наднаціональних інституцій — а також на визначальній ролі регуляторного та інституційного середовища.
Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції цифрового, інституційного та мережевого вимірів у єдину концептуальну модель міжнародного трансферу технологій, що дозволяє більш адекватно відобразити сучасну динаміку глобального технологічного обміну. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для подальших емпіричних досліджень, а також для обґрунтування та оцінювання політик у сфері інновацій і цифрового розвитку, зокрема в контексті стратегій Європейського Союзу щодо цифрової трансформації та розвитку інноваційних екосистем.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
міжнародний трансфер технологій; глобальна цифровізація; цифрові платформи; інноваційні екосистеми; інституційне середовище; цифрова економіка; Європейський Союз
ПОСИЛАННЯ
1. Castells, M. (2010). The Rise of the Network Society. 2nd ed. Wiley-Blackwell. A John Wiley & Sons, Ltd., Publication.
2. Maskus, K.E. (2010). Encouraging International Technology Transfer. Geneva : International Centre for Trade and Sustainable Development.
3. Innovation Policies for the Digital Age. (2015). OECD.
4. Everett M. Rogers (2003). Diffusion of Innovations. 3th ed. New York : Free Press.
5. A European Strategy for Data. (2020). European Commission.
6. Krugman, P.R., Obstfeld, M., Melitz, M.J. (2018). International Economics : Theory and Policy. 11th ed. Boston: Pearson Education.
7. John Dunning & Sarianna M. Lundan. (1993). Multinational Enterprises and the Global Economy. Transnational Corporations, Vol. 19, Iss. 3. Pp. 103-106.
8. Nelson, R.R. (ed.) (1993). National Innovation Systems : A Comparative Analysis.
9. Digital Innovation : Seizing Policy Opportunities. (2019). OECD.
10. Updating the 2020 New Industrial Strategy : Building a Stronger Single Market for Europe’s Recovery. (2021). European Commission.
11. Technology and Innovation Report 2021 : Catching Technological Waves. United Nations Conference on Trade and Development. (2021). UNCTAD.
12. Gawer, A., & Cusumano, M.A. (2014). Industry platforms and ecosystem innovation. Journal of Product Innovation Management, Vol. 31(3).
13. Baldwin, R. (2016). The Great Convergence : Information Technology and the New Globalization. Cambridge, MA : Harvard University Press.
14. A Roadmap toward a Common Framework for Measuring the Digital Economy. (2020). OECD.
15. Khan, L.M. (2017). Amazon’s antitrust paradox. Yale Law Journal, Vol. 126(3).
16. Wallerstein, I. (1974). The Modern World System I: Capitalist Agriculture and the Origins of the European WorJd-Economy in the Sixteenth Century.
17. Bourdieu, P. (1984). Distinction : A social critique of the judgement of taste. Harvard university press.