МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Джеджула В.В.

Вінницький національний технічний університет
https://orcid.org/0000-0002-2740-0771

Шевчук Д.Г.

Вінницький національний технічний університет
https://orcid.org/0009-0001-8893-7679

DOI: https://doi.org/10.30838/EP.212.135-142

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто методичні засади побудови та функціонування системи управління енергозбереженням на підприємствах охорони здоров'я. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу із застосуванням регресійної моделі нормалізації теплоспоживання з урахуванням кліматичних факторів, що підвищує точність оцінювання енергоефективності. Запропоновано структурно-функціональну модель системи з інтеграцією інтернету речей (IoT) та керування системами опалення, вентиляції та кондиціювання повітря. Визначено ключові фактори впливу на рівень енергоспоживання та сформовано підходи до їх урахування в управлінських рішеннях. Розроблено рекомендації щодо впровадження СУЕ з урахуванням особливостей експлуатації медичних будівель. Верифікацію виконано на базі медичного центру у м. Вінниця: зниження питомого теплоспоживання становить 29,4 %, чистий приведений дохід (Net Present Value, NPV) = +18,4 млн грн за 10 років.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

енергозбереження, система управління енергозбереженням, охорона здоров'я, регресійна модель, інтернет речей, HVAC, енергоефективність, теплоспоживання

ПОСИЛАННЯ

1. Aunion-Villa J., Gomez-Chaparro M., Garcia-Sanz-Calcedo J. Study of the energy intensity by built areas in a medium-sized Spanish hospital. Energy Efficiency. 2021. 14. No. Vol. 26.

DOI: https://doi.org/10.1007/s12053-021-09944-1

2. Bawaneh K., Nezami F. G., Rasheduzzaman M., Deken B. (2019). Energy consumption analysis and characterization of healthcare facilities in the United States. Energies. 2018. Vol. 12. No. 19. Art. 3775.

DOI: https://doi.org/10.3390/en12193775

3. Buonomano A., Calise F., Ferruzzi G., Palombo A. (2014). Dynamic energy performance analysis : Case study for energy efficiency retrofits of hospital buildings. Energy, 2014. No. 78. Pp. 555–572.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.energy.2014.10.042

4. Dadi D., Introna V., Santolamazza A., Salvio M., Martini C., Pastura T., Martini F. (2022). Private hospital energy performance benchmarking using energy audit data : An Italian case study. Energies. 2022. Vol. 15. No. 3. Art. 806.

DOI: https://doi.org/10.3390/en15030806

5. Garcia-Sanz-Calcedo J. (2014). Analysis on energy efficiency in healthcare buildings. Journal of Healthcare Engineering. Vol. 5. No. 3. Pp. 361–373.

DOI: https://doi.org/10.1260/2040-2295.5.3.361

6. Gonzalez Gonzalez A., Garcia-Sanz-Calcedo J., Rodriguez Salgado D. Evaluation of energy consumption in German hospitals: Benchmarking in the public sector. Energies. 2018. Vol. 11. No. 9. Art. 2279.

DOI: https://doi.org/10.3390/en11092279

7. Gonzalez A. G., Garcia-Sanz-Calcedo J., Salgado D. R. (2018). A quantitative analysis of final energy consumption in hospitals in Spain. Sustainable Cities and Society. 2018. No. 36. Pp. 169–175.

DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2017.10.029

8. Hwang, D. K., Cho, J., & Moon, J. Feasibility study on energy audit and data driven analysis procedure for building energy efficiency: Bench-marking in Korean hospital buildings. Energies. 2019. Vol. 12. No. 15. Art. 3006.

DOI: https://doi.org/10.3390/en12153006

9. Katrakilidis, C., Kyrgiakos, L. S., & Pailas, T. A review of energy efficiency interventions in public buildings. Energies. 2023. Vol. 16. No. 17. Art. 6329.

DOI: https://doi.org/10.3390/en16176329

10. Psillaki M., Apostolopoulos N., Makris I., Liargovas P., Apostolopoulos S., Dimitrakopoulos P. Hospitals’ energy efficiency in the perspective of saving resources and providing quality services through technological options : A systematic literature review. Energies. 2023. Vol. 16. No. 2. Art. 755.

DOI: https://doi.org/10.3390/en16020755