Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЕКОСИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОСТІ: СТРУКТУРА ТА ВИДИ
Бервено С.М.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Рівність є зворотною стороною соціально-економічної нерівності. Соціально-економічна рівність перед-бачає справедливий розподіл, гармонізацію розподільчих відносин, що сприятиме зменшенню соціально-економічної диференціації при зростання якості життя всіх верств населення. Вона є фактором подолання невизначеності та кризовості системи й володіє потенціалом усталеного її розвитку. Основою формування соціально-економічної рівності є система розподільчих відносин. У статті на основі екосистемного підходу обґрунтовано сутність та структуру екосистеми соціально-економічної рівності. Охарактеризовано основні її види – екосистеми підприємств, регіональні та національні екосистеми. Розкрито синергетичні та мере-жеві ефекти екосистем, доведена можливість їх суперечливого впливу на ефективність їх функціонування. Обґрунтовано необхідність включення екосистем соціально-економічної рівності в загальну систему держав-ної соціальної політики.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
розподільчі відносини, відносини соціально-економічної рівності, екосистеми соціально-економічної рівності, резильєнтність рівності, середовище екосистем, синергетичні та мережеві ефекти, інституційний супровід, криза, соціальна політика держави
ПОСИЛАННЯ
1. Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року. ратифіковано Законом № 257/94-ВР від 29.11.94.
2. Циганенко О., Зубко К., Самусь Г. Формування екосистеми компанії як основи підвищення стійкості бізнесу. Економіка та суспільство. 2022. № 37.
3. Бистряков І., Клиновий Д. Бізнес-екосистемний концепт забезпечення сталого господарювання. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2020. № 8(27). С. 21-27.
4. Горбань С. Ф., Біленко О. В. Бізнес-екосистеми в Україні: стан та перспективи розвитку. Соціальний розвиток: економіко-правові проблеми. 2025. № 4.
5. Пащук Л., Таволетті Е. Формування підприємницької екосистеми: теоретичні аспекти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2023. № 2(223). С. 101-107.
6. Підоричева І. Ю. Інноваційна екосистема в сучасних економічних дослідженнях. Економіка промисловості. 2020. № 2(90). С. 54–92.
7. Волошенюк Л. В., Горностай Н. І., Михальченкова О. Є. Інноваційна екосистема: поняття, функції, рівні інноваційного розвитку, приклади. Наука, технології, інновації. 2020. № 1. С. 3-9.
8. Кілієвич О. І. (2023). Екосистема суспільної політики: визначення, структура, функціонування, застосування. Public policy, governance and communications in the EU member states and candidate countries : post-conference monograph. Kyiv: NaUKMA.
9. Благодир Л. М. Цифрові бізнес-екосистеми як специфічна форма координації господарської діяльності в умовах цифрової економіки. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 46.
10. Веклич О. В. Сутність і зміст концепту «екосистемний підхід» в економічній науці. Економіка України. 2017. № 12(673).
11. Поплавська О. М. Екосистемний підхід в дослідженні соціально-економічних систем. Сталий розвиток економіки. 2024. № 2(49).
12. Соболєв В. М., Яременко О. Л. Трансформація розподільчих відносин в інформаційно-мережевій економіці. Економіка та суспільство. 2025. № 73.
13. World development report 2006. Equity and Development. World bank. 2005.
14. Український Індекс корпоративної рівності.
15. Індекс корпоративної рівності 2025 : український бізнес стає інклюзивнішим. Zmina. 2025.
16. Індекс соціального добробуту 2025. Міжнародний індекс своболи. 2025.