Перейти до вмісту (натисніть Enter)
НЕЗАКОННА ТОРГІВЛЯ ЯК СТРУКТУРНИЙ СЕГМЕНТ ГЛОБАЛЬНОЇ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ВІД ІНФРАСТРУКТУРНИХ АСИМЕТРІЙ ДО КРИПТОФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ
Панченко В.Г.
Резнікова Н.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-2570-869X
Рєзніков В.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0002-3579-3114
Подольчук Д.В.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0009-0007-5239-4987
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Мета дослідження полягає у концептуалізації незаконної торгівлі як структурного сегмента глобальної тіньової економіки, а не як сукупності ізольованих кримінальних епізодів, а також в обґрунтуванні механізму, за якого інфраструктурні та інституційні асиметрії глобалізації разом із криптофінансовою архітектурою, що формується, одночасно обслуговують легальний і тіньовий обіг. У статті доведено, що незаконна торгівля є не сукупністю окремих митних, кримінальних або адміністративних правопорушень, а самостійним структурним компонентом сучасної глобальної економіки, функціонування якого визначається особливостями міжнародних виробничо-логістичних, торговельних та фінансових мереж. Обґрунтовано, що тінізація міжнародної торгівлі має системний характер і ґрунтується на взаємопроникненні легальних, нелегальних і проміжних (сірих) товарних потоків, які дедалі частіше використовують спільну інфраструктуру транспортування, логістики, зберігання, митного оформлення та фінансового супроводу.
Показано, що сучасна архітектура глобалізації не лише забезпечує безпрецедентне розширення міжнародного товарообігу, а й одночасно створює сприятливе середовище для масштабування незаконної торгівлі завдяки високому рівню мобільності товарів, фрагментації юрисдикцій, поширенню спеціальних економічних режимів та нерівномірності інституційного контролю. Встановлено, що фінансове забезпечення незаконної торгівлі проходить етап глибокої структурної трансформації, у межах якої поряд із традиційними каналами дедалі більшого значення набувають криптоактиви, що формують автономну фінансову екосистему зі спеціалізованими механізмами проведення, конвертації та приховування транзакцій. Доведено, що розвиток криптофінансової інфраструктури не витісняє традиційні фінансові механізми, а функціонує паралельно з ними, забезпечуючи високий рівень адаптивності та стійкості транскордонних мереж незаконної торгівлі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні теоретичної інтерпретації незаконної торгівлі як економічної форми адаптації організованих мереж до трансформацій глобального середовища та в обґрунтуванні криптофінансової архітектури як структурного механізму тінізації міжнародної торгівлі. Запропоновано тезу про злитість легального і тіньового обігу як конститутивну характеристику сучасної архітектури світової торгівлі, поширену на фінансовий вимір. Удосконалено підхід до розмежування понять тіньової та незаконної економіки за критеріями облікової видимості і протиправності. Дістало подальшого розвитку положення про взаємопов'язаність незаконної торгівлі з рухом капіталів та фінансовою інфраструктурою криптоактивів як єдиною сервісною архітектурою тіньового обігу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
міжнародна торгівля, детінізація, морська торгівля, тіньова економіка, контейнерні перевезення, критична транспортно-логістична інфраструктура, торгівля зброєю, вільні економічні зони, крипто-фінансова архітектура, крипто-валютні розрахунки
ПОСИЛАННЯ
1. Aiyar S., Ohnsorge F. Geoeconomic Fragmentation and "Connector" Countries. CAMA Working Paper. 2024. No. 2024-53.
2. Piłat A., Podsiad A. Trade Fragmentation in the World of Fragmented Capitalism: Trade of Liberal, Coordinated, and Dependent Market Economies in Times of Deglobalization. Open Economies Review. 2026. Vol. 37, No. 2. Pp. 409-430.
3. Naím M. Illicit: How Smugglers, Traffickers, and Copycats Are Hijacking the Global Economy. New York : Doubleday, 2005. 340 p.
4. Shelley L. Dark Commerce: How a New Illicit Economy Is Threatening Our Future. Princeton : Princeton University Press, 2018. 368 p.
5. Sally R. Classical Liberalism and International Economic Order: Studies in Theory and Intellectual History. London : Routledge, 2002. 186 p.
6. Baldwin R., Freeman R., Theodorakopoulos A. Horses for Courses: Measuring Foreign Supply Chain Exposure. NBER Working Paper. 2022. No. 30525.
7. Evenett S., Jakubik A., Martín F., Ruta M. The Return of Industrial Policy in Data. The World Economy. 2024. Vol. 47, No. 10. Pp. 2762-2788.
8. Farrell H., Newman A. Weaponized Interdependence: How Global Economic Networks Shape State Coercion. International Security. 2019. Vol. 44, No. 1. Pp. 42-79.
9. Miroudot S., Nordström H. Made in the World? Global Value Chains in the Midst of Rising Protectionism. Review of Industrial Organization. 2020. Vol. 57, No. 2. Pp. 195-222.
10. Brunel C., Levinson A. Measuring Environmental Regulatory Stringency. OECD Trade and Environment Working Papers. 2013. No. 2013/05.
11. Яхно Т. П. Сучасні тенденції географічно-просторового формування держав світу в умовах глобалізації. Трансформаційна економіка. 2026. № 2(15). С. 198-204.
12. Yeung H. W.-c. From Regional to Global and Back Again? A Future Agenda for Regional Evolution and (De)globalised Production Networks in Regional Studies. Regional Studies. 2024. Vol. 58, No. 7. Pp. 1480-1491.
13. The Global Illicit Economy: Trajectories of Transnational Organized Crime. GI-TOC, 2021.
14. Панченко В. Г., Пінчук Ю. В. Декаплінг як нова форма реалізації міжнародної економічної політики США і КНР. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 9. С. 51-58.
15. Illicit Trade in Fakes under the COVID-19. OECD/EUIPO. Paris : OECD Publishing, 2024.
16. Reznikova N., Panchenko V., Grod M. Global Infrastructure at the Point of Structural Decoupling: How Fragmentation and Renationalization Redefine Geoeconomic Competition. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2025. Вип. 1(165). С. 144-155.
17. The 2026 Crypto Crime Report. Chainalysis, 2026.
18. Panchenko V., Reznikova N. Global Competition and the Policy of Development Restraint: Regulatory-Institutional Dimensions of Strategic Rivalry. International Economic Policy. 2025. Vol. 43, No. 2. Pp. 7-41.
19. Targeted Report on Stablecoins and Unhosted Wallets. FATF, 2026.
20. Collins J. The Currency of Global Crime: How Crypto Is Reshaping Illicit Economies. GI-TOC, 2026.
21. Русак Д., Резнікова Н., Іващенко О. Виклики управлінню ризиками і стратегічному плануванню виробничих процесів у глобальних ланцюжках створення вартості в умовах кризи в сфері охорони здоров'я і кліматичних змін. Агросвіт. 2022. № 21. С. 5-12.
22. 2026 Crypto Crime Report. TRM Labs, 2026.
23. Панченко В. Г., Резнікова Н. В. Міжнародні стратегії економічного розвитку : навчальний посібник. Київ : АграрМедіа, 2025. 471 с.
24. Woodman S. Crypto Giants Moved Billions Linked to Money Launderers, Drug Traffickers and North Korean Hackers. ICIJ, 2025.
25. Kennedy J., Bryan E., Ploom I., Veebel V. Russia's Use of Crypto Schemes. RAND Corporation, 2025.
26. FinCEN Advisory on the Use of Chinese Money Laundering Networks by Mexico-Based Transnational Criminal Organizations to Launder Illicit Proceeds : Advisory No. FIN-2025-A003. Washington : U.S. Department of the Treasury, 2025.
27. New Major Interventions to Block Encrypted Communications of Criminal Networks. Europol, 2021.
28. World Atlas of Illicit Flows. RHIPTO, INTERPOL, GI-TOC, 2018.
29. World Drug Report 2021. Vienna : UNODC, 2021.
30. Targeted Update on Implementation of the FATF Standards on Virtual Assets and Virtual Asset Service Providers. FATF, 2026.
31. Regulation (EU) 2023/1114 of the European Parliament and of the Council of 31 May 2023 on markets in crypto-assets. Official Journal of the European Union. 2023. L 150. P. 40–205.
32. Register of Authorized Crypto-Asset Service Providers under MiCA. ESMA, 2026.
