Перейти до вмісту (натисніть Enter)
РИНОК ЦИФРОВИХ ПОСЛУГ В ЦЕНТРІ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
Шворак Л.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-1728-601X
Гуменюк Я.
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка
https://orcid.org/0000-0003-0091-2758
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Мета дослідження полягає в аналізі змін у регуляторній політиці ЄС із акцентом на регулюванні цифрових ринків, зокрема ринків цифрових послуг, які сприяють забезпеченню стратегічної автономії інтеграційного об’єднання без втрат для конкурентоспроможності європейських виробників. Визначається актуальність ре-гулювання цифрової торгівлі такими законодавчими актами, як Закон «Про цифрові послуги», Закон «Про циф-рові ринки» ЄС, Регламент ЄС про штучний інтелект, Загальний регламент ЄС про захист персональних даних. Торговельні обмеження, шо регламентуються вище зазначеними інституційними актами, мають на меті спри-яння розвитку європейських компаній у сфері ІТ, але є ризик того, що від таких протекціоністських інструмен-тів внаслідок здорожчання надаваних дата- і цифрових послуг можуть постраждати суміжні сектори, які зазнають цифрової трансформації. Використання політики регуляторної конкуренції загрожує стійкості ко-мерційних зв’язків між США та ЄС, водночас інституційне регулювання відкриває нові можливості для реалі-зації європейських проривних проєктів і бізнес-ініціатив. Проаналізовані нормативні акти, згідно очікувань їхніх розробників, можуть сприяти: зростанню економічної активності малих і середніх підприємств, формую-чи середовище для використання ними потенціалу електронної торгівлі та комерції; формуванню ланцюгів по-стачання та створення вартості на цифрових ринках; розвитку ефектів фрагментації цифрових ринків; ускла-днювати доступ європейських компаній до новітніх цифрових технологій і перешкоджати співпраці з компа-ніями поза ЄС. Враховуючи ступінь коопераційних зав’язків ЄС і США та їхню провідну роль у розробці циф-рових технологій та наданні цифрових послуг, нове регулювання ринку цифрових послуг не лише вплине на циф-рову торгівлю між двома найбільшими відкритими економіками, але й модифікує глобальні ланцюги поставок цифрових товарів і послуг, призводячи до формування нових форм прояву економічної інтеграції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
цифрова трансформація, ринок цифрових послуг, інформаційні послуги, штучний інтелект, цифрова економіка, конкурентоспроможність, конкурентна політика, стійкість, регулювання, ІТ, ЄС, США, СОТ
ПОСИЛАННЯ
1. Bergmann, J., Delputte, S., Keijzer, N., & Verschaeve, J. (2019). The evolution of the EU’s development poli-cy: Turning full circle. European Foreign Affairs Review. 24(4), 533–554
2. Burni, A., Erforth, B., Friesen, I., Hackenesch, C., Högl, M., & Keijzer, N. (2022). Who called Team Europe? The European Union’s development policy response during the first wave of COVID19. European Journal of Devel-opment Research. 34(1), 524-539
3. Lundsgaarde, E., & Keijzer, N. (2019). Development cooperation in a multilevel and multistakeholder set-ting: From planning towards enabling coordinated action? European Journal of Development Research. 31, 215-234
4. Celeste, E., & de Gregorio, G. (2022). Digital humanism: The constitutional message of the GDPR. Global Privacy Law Review. 3 (1), 4–18
5. De Gregorio, G., & Dunn, P. (2022). The European risk-based approaches: Connecting constitutional dots in the digital age. Common Market Law Review. 59 (2), 473–500
6. Genç-Gelgeç, B. (2022). Regulating digital platforms: Will the DSA correct its predecessor’s deficien-cies? Croatian Yearbook of European Law and Policy. 18(1), 25–60
7. Hoofnagle, C., van der Sloot, B., & Zuiderveen Borgesius, F. (2019). The European Union general data pro-tection regulation: What it is and what it means. Information and Communications Technology Law. 28, 65–78
8. Funta, R. (2019). Economic and legal features of digital markets. DANUBE: Law, Economics and Social Is-sues Review. 10 (2), 173-183
9. Milgrom, P. (2011), Critical issues in the practice of market design. Economic Inquiry. 49(2), 311-320
10. Краус, К. М., Краус, Н. М., & Штепа, О. В. (2021). Індустрія Х.0 і Індустрія 4.0 в умовах цифрової трансформації та інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Ефективна економіка. 5.
11. Шлапак, А.В. (2022). Fintech і Big Techs як драйвери цифровізації світових ринків фінансових послуг і міжнародного ринку капіталу. Modeling the Development of the Economic Systems. 3, 210-216
12. Шлапак, А.В. (2022). Наглядовий потенціал фінансових установ у протидії кіберзлочинам та інформаційним атакам в умовах зростання ролі FINTECH і BIG TECHS на цифровізованих ринках капіталу. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки. 2. (Т. 2), 273-280
13. Резнікова, Н.В., Шлапак, А.В, & Іващенко, О.А. (2023). Від промислових екосистем до екосистем циф-рової економіки: нові бізнес-моделі і моделі конкуренції в умовах діджиталізації міжнародної торгівлі товарами і послугами. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки. 2 (316), 332-340
14. Панченко, В. Г., Резнікова, Н. В., & Іващенко, О.А. (2021). Розвиток industry 4.0 й цифрової економіки у фокусі глобального технологічного та інноваційного суперництва КНР і США. Економіка та держава. 2, 4–10
15. Резнікова, Н. В., Панченко, В. Г., & Іващенко, О. А. (2021). Вплив кон’юнктури ринку рідкоземельних елементів на економічну та енергетичну безпеку держав: перспективи інституційного регулювання ресурсного протистояння й інноваційно-технологічного потенціалу конкурентоспроможної зеленої економіки. Ефективна економіка. 7.
