ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ У КОНТЕКСТІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Кондратьєва Г.В.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
https://orcid.org/0000-0001-9554-2205
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.196.244-248

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ

АНОТАЦІЯ

У статті запропоновано концептуальну основу для формування організаційної стійкості як ключового чинника забезпечення сталого розвитку організацій у контексті сучасних глобальних викликів. Особливу увагу приділено інтеграції принципів стійкості в діяльність організацій, незалежно від їх типу, сфери діяльності чи форми власності. Організаційна стійкість визначається як здатність організації адаптуватися до змін, ефективно реагувати на виклики, підтримувати безперервність функціонування та забезпечувати довгострокову конкурентоспроможність. У дослідженні узагальнено сучасні підходи до визначення поняття «організаційна стійкість» та виокремлено її ключові компоненти, такі як готовність, реагування, адаптивність і навчання, що інтегруються в управлінські практики.
Підкреслено значення цифрової трансформації, управління людськими ресурсами та корпоративної культури у зміцненні динамічних можливостей організації. Розглянуто роль стійкого мислення як критичного елемента, що забезпечує узгодженість між стратегічними цілями організації та зовнішнім середовищем. Організаційна стійкість представлена як динамічне явище, що формується завдяки синергії стратегічних і операційних чинників. Акцентовано на необхідності проактивного управління ризиками, стратегічної гнучкості та впровадження стійких практик, які сприяють не лише виживанню організацій у кризових ситуаціях, але і їхньому сталому зростанню та операційній досконалості.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

організація, організаційна стійкість, стійке мислення, організаційна сталість, сталий розвиток

ПОСИЛАННЯ

1. Гуцалюк О.М. (2020). Теоретико-методологічне забезпечення формування механізму управління корпоративними інтеграційними процесами. Вісник економічної науки України, № 2(33). С. 28–33
2. Паншин В.С. (2020). Особливості побудови сучасних організаційних структур. Сучасний менеджмент: моделі, стратегії, технології: Матеріали XXI Всеукраїнської щорічної студентської науково-практичної конференції за міжнародною участю. (23 квітня 2020 р.), Одеса, С. 204–205
3. Шматько Н.М. (2020) Закономірності процесу здійснення організаційних змін у структурі управління підприємством. Вісник економічної науки України, No. 2(39). С. 58–62
4. Bedianashvili, G., Zhosan, H., Lavrenko, S. (2022). Modern digitalization trends of Georgia and Ukraine. Published in Scientific Papers. Series «Management, Economic Engineering in Agriculture and rural development», Vol. 22. Iss. 3. Рз. 57–74
Link: https://griml.com/VtyTz
5. Дейлі Г. (2002). Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / пер. з англ.: Ін-т сталого розвитку. К.: Інтелсфера, 2002. 312 с.
уб А.Т. (2002). Стратегічний менеджмент: Теорія і практика: навч. посібник. М.: Аспект Прес, 415 с.
7. Denyer, D (2017). «Organisational Resilience: A summary of academic evidence, business insights and new thinking’ BSI».
8. Duchek, S. (2020). Organizational resilience: A capability-based conceptualization. Business Research, No. 13(1). Pp. 215–246
DOI: https://doi.org/10.1007/s40685-019-0085-7
9. Shepherd, D.A., & Williams, T.A. (2022). Different response paths to organizational resilience. Small Business Economics, No. 61(1). Pp. 23–58
DOI: https://doi.org/10.1007/s11187-022-00689-4
10. Maria Vincenza Ciasullo, Andrea Chiarini & Rocco Palumbo. (2024). Mastering the interplay of organizational resilience and sustainability: Insights from a hybrid literature review. Business Strategy and the Environment, Vol. 33. Iss. 2. Pp: 123-1555
DOI: https://doi.org/10.1002/bse.3530
11. Fiksel, J. (2003). Designing resilient, sustainable systems. Environmental Science & Technology, No. 37(23). Pp. 5330–5339
DOI: https://doi.org/10.1021/es0344819
12. ISO 20400:2017(en) Sustainable procurement – Guidance.
Link: https://www.iso.org/obp/ui#iso:std:iso:20400:ed-1:v1:en
13. Олійник І.В. (2022). Підвищення стійкості організаційного розвитку вітчизняних підприємств в умовах цифровізації економіки. Таврiйський науковий вiсник. Серiя: Eкoноміка, Вип. 14. С. 37-42
Link: https://griml.com/OtUtU
14. Першочергові цілі та завдання у сфері забезпечення організаційної стійкості. (2023). НІСД.
Link: https://griml.com/Pc8fW
15. Mita Mehta, Garima Pancholib & Abhineet Saxena. (2024). Organizational resilience and sustainability: a bibliometric analysis. Cogent Business & Management, Vol. 11. Iss 1.
DOI: https://doi.org/10.1080/23311975.2023.2294513
16. Kantabutra S. & Ketprapakorn N. (2024). Understanding Resilience and Sustainability in Organizations: A Cutting-Edge Framework and the Research Agenda. Sustainabilit, Vol. 1. Iss. 19. 8431.
DOI: https://doi.org/10.3390/su16198431