Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЗНАЧЕННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ HR-СТРАТЕГІЙ
Зелінська А.М.
Лавриненко С.О.
Тарасович Л.В.
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено роль корпоративної культури у формуванні HR-стратегій сучасних підприємств у контексті глобалізації, цифровізації та змін у бізнес-середовищі. Підкреслено, що корпоративна культура є важливим інструментом стратегічного HR-менеджменту, оскільки впливає на мотивацію персоналу, рівень його лояльності, згуртованості та адаптацію до нових викликів. Зазначено, що сильна корпоративна культура сприяє підвищенню інноваційної активності працівників, гармонізації соціально-трудових відносин та зміцненню конкурентоспроможності компанії.
На основі проведеного соціологічного дослідження розроблено підхід до оцінювання корпоративної культури, що включає два блоки: оцінка поточного стану та моделювання бажаного стану з метою її інтеграції у стратегічне управління.
Запропоновано індикатори оцінки ціннісних орієнтирів, серед яких прозорість комунікацій, адаптація нових співробітників, орієнтація на інновації та розвиток. Висновки статті підтверджують, що впровадження корпоративних цінностей у HR-менеджмент забезпечує довгостроковий розвиток, згуртованість колективу та підвищення ефективності управління.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
корпоративна культура, HR-стратегії, управління персоналом, ціннісні орієнтири, соціально-трудові відносини, мотивація
ПОСИЛАННЯ
1. Антохова І.М., Водянка Л.Д., Сибирка Л.А. (2019). Корпоративна культура як ефективний інструмент управління персоналом. Ефективна економіка, № 11.
2. Гавриш О.М., Драмарецька К.П., Грозовський М.С. (2021). Роль корпоративної культури у мотивації персоналу підприємства. Ефективна економіка, № 12.
3. Гриценко Н.В. (2018). Корпоративна культура як елемент системи управління персоналом. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Економічні науки, № 15(1291). С. 17–20
4. Громко Л. (2020). Корпоративна культура як ключовий чинник розвитку торговельного підприємства. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету м. Лесі Українки, Вип. 2 № 2. С. 114–120
5. Зеркаль А.В. (2015). Перспективи підвищення якості управління персоналом крізь призму корпоративної культури. Інвестиції: практика та досвід, № 24. С. 45–48
6. Козлова І.М. (2023). Управління корпоративною культурою: концептуалізація поняття в сучасних умовах. Наукові інновації та передові технології, № 7(21). С. 117–129
7. Копитко М., Михаліцька Н., Верескля М. (2021). Корпоративна культура як стратегічний напрям управління підприємством в умовах сучасних викликів. Вчені записки Університету «КРОК». № 2(62). С. 92–99
8. Копитко М.І., Левків Г.Я. (2016). Вплив корпоративної культури на рівень лояльності працівників у процесі забезпечення економічної безпеки підприємств. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна, Вип. 2. С. 187-200
9. Петрова І.Л. (2015). Вплив корпоративної культури на модернізацію соціально-трудових відносин. Вчені записки, № 40. С. 145–152
10. Степанова Л.В., Тужилкіна О.В. (2020). Корпоративна культура в контексті регулювання соціально-трудових відносин. Соціально-трудові відносини: проблеми науки та практики: монографія. Полтава, С. 518–534
11. Терон І.В. (2015). Корпоративна культура в механізмах регулювання соціально-трудових відносин. Глобальні та національні проблеми економіки, № 6. С. 739–745
12. Фіщук Н.Ю., Ломачинська І.В. (2012). Корпоративна культура організації: сутність, види, принципи та вплив на розвиток організації. зб. наук. праць ВНАУ. Серія: Економічні науки, № 1(56). Т. 4. С. 81–85
13. Химич І.Г. (2015). Формування корпоративної культури підприємства в сучасних економічних умовах. Сучасні соціально-економічні проблеми теорії та практики розвитку економічних систем, № 31. С. 105–116
