Перейти до вмісту (натисніть Enter)
БІРЮЗОВИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЯМИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено застосування бірюзового підходу в управлінні організаціями на деокупованих територіях України в умовах війни та повоєнного відновлення. Зазначено, що бірюзовий підхід, що ґрунтується на принципах самоуправління, цілісності та еволюційної мети є ефективною моделлю для забезпечення сталого розвитку та відновлення регіонів, які зазнали окупації. У роботі проаналізовано поточний стан впровадження бірюзових практик, в тому числі в маркетинговому контексті, в українських організаціях, зокрема в регіонах, що зазнали окупації та були звільнені й окреслено перспективні напрямки та шляхи їх розвитку в повоєнний час. Розглянуто приклади елементів бірюзового управління, які впроваджують, організації на деокупованих територіях та проаналізована ефективність таких підходів у контексті відновлення довіри до інституцій, підвищення мотивації персоналу та забезпечення стійкості організацій в умовах постійних змін. Висвітлено основні виклики, пов'язані з впровадженням бірюзового підходу на деокупованих територіях та шляхи їх нейтралізації. Зауважено на важливості підтримки з боку держави та громадянського суспільства у впровадженні бірюзових практик, а також на необхідності подальших досліджень для адаптації цієї моделі до українських реалій. Наголошено, що бірюзовий підхід може стати ключовим елементом у процесі трансформації управлінських систем на деокупованих територіях, сприяючи побудові більш гнучких, інклюзивних та ефективних організацій.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
бірюзове управління, війна, деокуповані території, маркетингові стратегії бірюзових організацій, перспективи впровадження бірюзових моделей.
ПОСИЛАННЯ
1. Лалу Ф. (2017). Компанії майбутнього ; пер. з англ. Р. Клочко. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 544 с.
2. Наливайко Т. (2020). Еволюційна детермінація організаційних структур управління. Економічний дискурс, Вип. 4. С. 64-74.
3. Пекар В. (2016). Різнобарвний менеджмент. Еволюція мислення, лідерства та керування. Київ : Фоліо, 172 с.
4. Жосан Г.В., Кириченко Н.В. (2019). Визначення місця формальних організацій в теорії бірюзових організацій. Вчені записки Університету «КРОК». № 2(54). С. 17-31.
5. Євтухова С.М., Кулініч Т.В., Стовба Т.А. (2021). Бірюзові підходи до управління компаніями: зарубіжний досвід та національна практика. Інвестиції: практика та досвід, № 13-14. С. 64–71.
6. Джур О.Є., Шепеленко Д.Ю. (2021). Застосування Teal моделі в системі управління української компанії. Економіка та суспільство, Вип. 32.
7. Кощій О. (2022). Управління людськими ресурсами у бірюзових організаціях. Економічний форум, № 3. С. 72-78.
8. Джогола А. (2023). Teal-організації: новий погляд на управління. HURMA.
9. Muriel Davies. (2023). Can Teal practices increase employees’ work engagement? Proceedings of the 19th European Conference on Management Leadership and Governance, Vol. 19. No. 1, Рp. 96-104.
10. Вольська А., Бачинська М. (2024). Бірюзові організації: переваги та недоліки управління. Актуальні проблеми сучасного бізнесу: обліково-фінансовий та управлінський аспекти: матеріали VІ Міжнар. наукт.-практ. інтернет-конференції, (27-28 березня 2024 р). Львів: ЛНУП, С. 315- 317.