Перейти до вмісту (натисніть Enter)
ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЯК ПРОЯВ ЗАГОСТРЕННЯ РИЗИКОГЕННОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ: АКТУАЛІЗАЦІЯ СТАЛИХ БІЗНЕС-ПРАКТИК В УМОВАХ ЦИФРОВОГО ПЕРЕХОДУ (in English)
ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ
АНОТАЦІЯ
Мета статті полягає у дослідженні еволюційних змін у теоріях модернізації з акцентом на теоріях екологічної модернізації як особливого напряму у розвитку економічної науки. Ми визнаємо за цифровим переходом тригер до ревізії підходів до інтерпретації екологічної модернізації. Гіпотеза статті базується на твердженні, що посилення ризикогенності міжнародної економіки внаслідок створення глобальних мереж доданої вартості та посилення глобальної взаємопов'язаності, глобальних ланцюгів поставок призводить до неасиметричного розподілу екологічного навантаження між учасниками світового господарства, що впливає на формування специфічного міжнародного поділу праці – зеленого міжнародного поділу праці. Це, в свою чергу, вимагає впровадження конкурентоспроможних сталих стратегій цифрового розвитку, націлених на зелене економічне зростання і підтримку людино орієнтованих соціальних моделей при дотриманні принципів кліматичної нейтральності і раціонального використання природних ресурсів.
Відзначено, що озеленення економіки зосереджується на таких ключових цілях: збереження та відновлення природного потенціалу шляхом підтримки біологічного різноманіття, захисту екосистем, раціонального використання ресурсної бази та зниження рівня забруднення навколишнього середовища; позитивні соціальні зміни, що полягають у покращенні якості життя людей (як здоров'я населення, так і природних умов життєдіяльності); підвищення темпів економічного зростання завдяки міжнародній співпраці, глобальним інвестиціям та ефективності новітніх технологій.
Акцентовано, що цифровізація призводить до екологічних наслідків у вигляді збільшення споживання енергії та більшої потреби в сировині для електроніки, а також збільшення кількості відходів від електронного обладнання. Перехід до екологічної стійкості зосереджений на збереженні природи та використанні відновлюваних ресурсів без шкоди для навколишнього середовища. Електронні відходи важко переробляти, що призводить до утворення ще більшої кількості відходів.
Сучасні теоретичні моделі екологічної модернізації підкреслюють амбівалентний вплив цифрового переходу на навколишнє середовище. Цифрова трансформація промисловості базується на теоретичних концепціях «Індустрії 4.0», «фабрик майбутнього», включаючи цифрові, розумні та віртуальні фабрики. Вони передбачають цифровізацію всього життєвого циклу продукції, використання цифрових моделей як нових розроблених продуктів, так і виробничих процесів, а також поширення цифрових платформ. Ці концепції базуються на цілому спектрі передових технологій, насамперед віртуальному моделюванні, Інтернеті речей, робототехніці, штучному інтелекті, великих даних, хмарних обчисленнях, прогнозній аналітиці, адитивному виробництві.
Теоретичні моделі екологічної модернізації не ігнорують розгляд передумов і наслідків посилення конкуренції за традиційні промислові регіони з боку нових центрів проривних технологій. Впровадження проривних зелених технологій може підвищити конкурентоспроможність підприємств у тих країнах, уряди яких приєднуються до глобальних зелених ініціатив щодо скорочення викидів або побудови кліматично нейтральної економіки. Цифровізація сприяє екологічності підприємницької діяльності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
сталий розвиток, трансформація, ризики, екологічна криза, глобальні проблеми, екологічна модернізація, країни, що розвиваються, розвинені країни, безпека, енергетичні ресурси, продовольча безпека, конкурентоспроможність, бізнес-модель, Індустрія 4., зелені технології, цифрові відходи, сталість, цифровізація, кліматична нейтральність, міжнародна економіка, теорія, економічні відносини
ПОСИЛАННЯ
1. Орловська Ю. В., Чала В. С., Варламова О. А. Сучасні теорії міжнародної спеціалізації: можливості застосування на регіональному рівні. Економічний простір. 2016. № 116. С. 42–59.
2. Панченко В., Птащенко О., Резнікова Н., Карп В. (2025). Стрибкоподібний і наздоганяючий розвиток як імператив модернізації та структурної трансформації азійських країн: історичні аспекти реалізації політики стимулювання експорту. Агросвіт, 6, 17-29.
3. Панченко В., Птащенко О.В., Резнікова Н.В., Карп В.С. (2025). Міжнародні стратегії зменшення економічних, соціальних і технологічних розривів між країнами: історичні паралелі адаптації моделей стрибкоподібного і наздоганяючого розвитку Агросвіт. № 7 (квітень). С.4-15.
4. Панченко В., Резнікова Н. Міжнародні стратегії економічного розвитку: навчальний посібник. Київ: АграрМедіа, 2025. 471 с.
5. Птащенко О. В., Архипова Д. Є. Глобальні проблеми людства: стан і перспективи вирішення. Бізнес Інформ. 2020. № 10. С. 478–484.
6. Резнікова Н.В. Глобальні і регіональні екологічні проблеми. К.: Вістка, 2016. 324 с.
7. Резнікова Н.В. Глобальні проблеми світового господарства і міжнародних економічних відносин. К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2017. 540 с.
8. Синякевич І. Екологізація розвитку: об’єктивна необхідність, методи, пріоритети. Економіка України. 2004. № 1. С. 57–63.
9. Цибуляк А. Г. Генезис рушійних сил екологізації міжнародних торговельних відносин. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2016. № 3. С. 37–40.
10. Цибуляк А. Г. Наукові основи екологізації світового виробництва. Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). 2015. № 2. С. 124–127.
11. Цибуляк А. Г. Теоретико-методологічні аспекти аналізу екологізації світового господарства. Інтернаціоналізація освіти і науки: національні особливості та світові тенденції: колективна монографія / А. В. Рибчук, І. О. Іващук, А. П. Румянцев та ін.; за наук. ред. А. В. Рибчука. Дрогобич: Видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2017. 484 с.
12. Чала В. Концепція зв’язку між ресурсами та майбутні національні моделі зеленої економіки. International scientific and practical conference «Mechanisms of economic development in the context of global changes: international experience». Riga: Baltija Publishing, 2022. С. 19–23.
13. Aglietta M., Espagne É. Climate and Finance Systemic Risks, more than an Analogy? The Climate Fragility Hypothesis. 2016. 30 p.
14. Beck U. Risk Society: Towards a New Modernity. London: Sage, 1992.
15. Chala V., Orlovska Yu. Green economy development: Methodological approach. Baltic Journal of Economic Studies. 2022. № 7(3). Р. 203–208.
16. Cole S., Masini E. B. Limits beyond the millennium: a retro-prospective on The limits to growth. Futures. 2001. Vol. 33. Issue 1. P. 1–5.
17. Dalal-Clayton B., Bass S. The challenges of environmental mainstreaming: Experience of integrating environment into development institutions and decisions. London: International Institute for Environment and Development, 2009. 108 p.
18. Daly H. E. Beyond Growth: The Economic of Sustainable Development. Boston: Beacon Press, 1996.
19. Daly H., Cobb J. B. Jr. For the Common Good: Redirecting the Economy Toward Community, the Environment, and a Sustainable Future. Boston: Beacon Press, 1994.
20. Medvedieva M., Yedeliev R., Reznikova N., Nanavov A., Grydasova G. European strategy for achieving climate neutrality and analysis of legal instruments for its implementation. Social & Legal Studios. 2024. Т. 7, № 2. С. 64–74.
21. Mol A. Sociology, environment and modernity: ecological modernization as a theory of social change. Society and natural resources. 1992. p. 323-344
22. Ptashchenko O. V. Transformation of the global economic space in the present. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. 2018. № 4(245). С. 14–18.
23. Report of the United Nations Conference on the Human Environment, 5–16 June 1972, Stockholm. 1972/ 80 p.
24. Reznikova N. Ecological imperatives for extension of globalization processes: problem of economic security. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 21. С. 23-26.
25. Reznikova N. Transnationalization as an aggravator of the nature use problem: challenges on the way to sustainable development. Міжнародні відносини. Серія «Економічні науки»: збірник наукових праць. 2016. №7. 2016.
26. Reznikova N., Ivashchenko О., Rubtsova M. Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development. Економіка та держава. 2020. № 7. С. 24–31.
27. Reznikova N., Panchenko V., Karp V., Grod M., Stakhurska S. The relationship between the green and digital economy in the concept of sustainable development. Economic Affairs. 2024. Т. 69, Special Issue. С. 389–399.
28. Smart Manufacturing/Industry 4.0 in Europe. 2023. 13 p.
29. Turner G. M. A Comparison of the Limits to Growth with Thirty Years of Reality. Socio-Economics and the Environment in Discussion (SEED). Working Paper Series. 2008. № 2008-09. CSIRO Sustainable Ecosystems.
